Вітаю!

Гарних, затишних вихідних!

Запрошую до емоційної новинки.

✨✨✨

Зітхаю, доля знову підкинула мені сюрприз, і цей сюрприз зараз стоїть прямо переді мною, пахнучи дорогим парфумом, злий, недобрий, з нищівним поглядом та вираженим невдоволенням.

— Послухай красуне, ти взагалі нормальна?! — шипить він красивим хриплуватим басом. — Чи може тобі жити набридло? Ти чого під колеса кидаєшся? — лунає над головою його глибокий, красивий, але льодяний голос.

Я повільно розплющую очі. Скрізь пелену сліз дивлюся знизу вгору на його випрасуваний до ідеальності костюм, на його нахмурений вираз обличчя, і розумію: я не просто запізнилася на співбесіду. Я, здається, щойно влетіла в найгірший кошмар у своєму житті. Подумки зітхаю. Хай вже буде, що буде. Я вже звикла, що в моєму житті повний треш. І здається намагатися щось змінити марно. 

— Ти хоч по боках дивишся перш ніж сунути мов танк на дорогу. Чи тобі жити надоїло?

Мої очі миттю стають квадратними. Як він міг таке подумати? Він що мене за божевільну прийняв? Спантеличено кліпаю і розгублено відмахуюся. 

— Я на співбесіду не встигаю. У мене ще було три секунди... Але... — я ледь не плачу. — Але через вас... — мій погляд стрибає на коричневу пляму на сукні. — Тепер мені можна нікуди не поспішати. 

Новинка тут...

♥️♥️♥️