Додано
02.10.26 16:43:19
Він не знав, що врятував доньку ворога...
Вітаю, друзі! Як думаєте, яка буде реакція головного героя, коли дізнається кого врятував?
Христина їхала на навчання і знала: не можна потрапляти на очі біологічному батьку. Але одна зустріч перетворює її життя на пекло.
Тікаючи від переслідувачів, вона ховається за машиною молодого прокурора, і він її рятує. Та Христина не здогадується, що чоловік прагне помсти і їй, і її батьку. Що буде, коли вони обоє дізнаються правду?
.jpg)
Уривок:
— Поки ти будеш тут. Скажи адресу батьків і я повідомлю, що з тобою все добре. — Сухо кажу, але не очікую, що вона буде противитись.
— Ні! Я маю впевнитись, що з моїми батьками все добре. Інакше не зможу заспокоїтись. — Каже емоційно, а мене аж пересмикує. Ненавиджу, коли мене не слухають. Це ж стосується її безпеки, то навіщо так ризикувати? Вона зовсім нічого не розуміє?
— Послухай мене, дівчинко!
— Я Христина! — Вигукує. Розвертаюсь обличчям до неї та дивлюсь в її очі. Вони кольору меду. А на сонці ще й світліші стають.
Дівча пропалює мене роздратованим поглядом і я теж дратуюсь.
— Христино, за тобою гнались люди Ворона. Сам він дуже небезпечний. Якщо ти одна з жертв, то можеш мені довіритись і розказати свою ситуацію. Я спробую тобі допомогти. (...)
Ніхто й ніколи не міг вивести мене на емоції, але ця Христина мене вже дуже сильно дратує. (...) А ще якісь дивні відчуття у мене виникають, коли дивлюсь на неї.
Мій погляд знаходить її вуста і виникає дике бажання спробувати її на смак. І чого б це?! Може тому що давно жінки не було. Я ж після минулого разу так і не наважився на стосунки. З головою вистачило того, що було.
— Обіцяєте? — Вириває з думок дівчина. Відриваю свій погляд від її спокусливого ротика й кажу:
— Обіцяю. А тепер ходімо я покажу твою кімнату. — Христя переминається з ноги на ногу. А тоді тихо каже:
— Дякую за допомогу!
— На твоєму місці міг опинитись будь-хто. Я би допоміг навіть якщо це була би не ти. — Кажу та йду на другий поверх. З усіх гостьових я привів її в ту, яка навпроти моєї кімнати.
Він пообіцяв. Але чи зможе стримати слово, коли дізнається правду?
Приємного читання!
З любов'ю,
Ваша Деллі!
Таделія Росс
680
відслідковують
Інші блоги
Друзі, я до вас з важливими новинами.
Непокірна для темного спадкоємця Завершена Вона з народження була відмічена як його пара, але її сховали у світі звичайних людей. Справжню силу дівчини приховували до останнього,
А що робити, коли ті, кого ми вважаємо найближчими, кажуть: “Твої книги нікому не потрібні”? Підтримка від оточення — це те, чого так часто бракує письменникам. Не кожному пощастило мати друзів чи родину, які розділяють
Ну що, схоже, це вже потроху стає традицією))) Перший «Прочитай мене» був експериментом. Другий — перевіркою того, чи справді ця історія працює не один раз. І після нього я вже можу сказати точно: так, працює. Тому
Вечір стиха наступає, Я з Дружком на повідку Тихо й весело гуляю У затишному садку. Сонце заходить у небі, Мушка гавкає чомусь, Нікіс муркоче на порозі
Декілька днів тому в одному з постів у блозі мені залишили коментар про Музу. І я задумалася… А дійсно, яка у мене муза? І чи є вона взагалі? Моя Муза — це така вибаглива панянка, яка інколи просто не дає мені спокою.
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати