Він не знав, що врятував доньку ворога...

Вітаю, друзі! Як думаєте, яка буде реакція головного героя, коли дізнається кого врятував?

 Христина їхала на навчання і знала: не можна потрапляти на очі біологічному батьку. Але одна зустріч перетворює її життя на пекло.

 Тікаючи від переслідувачів, вона ховається за машиною молодого прокурора, і він її рятує. Та Христина не здогадується, що чоловік прагне помсти і їй, і її батьку. Що буде, коли вони обоє дізнаються правду?

 Уривок:

— Поки ти будеш тут. Скажи адресу батьків і я повідомлю, що з тобою все добре. — Сухо кажу, але не очікую, що вона буде противитись.

— Ні! Я маю впевнитись, що з моїми батьками все добре. Інакше не зможу заспокоїтись. — Каже емоційно, а мене аж пересмикує. Ненавиджу, коли мене не слухають. Це ж стосується її безпеки, то навіщо так ризикувати? Вона зовсім нічого не розуміє?

— Послухай мене, дівчинко!

— Я Христина! — Вигукує. Розвертаюсь обличчям до неї та дивлюсь в її очі. Вони кольору меду. А на сонці ще й світліші стають.

Дівча пропалює мене роздратованим поглядом і я теж дратуюсь.

— Христино, за тобою гнались люди Ворона. Сам він дуже небезпечний. Якщо ти одна з жертв, то можеш мені довіритись і розказати свою ситуацію. Я спробую тобі допомогти. (...)

Ніхто й ніколи не міг вивести мене на емоції, але ця Христина мене вже дуже сильно дратує. (...) А ще якісь дивні відчуття у мене виникають, коли дивлюсь на неї.

Мій погляд знаходить її вуста і виникає дике бажання спробувати її на смак. І чого б це?! Може тому що давно жінки не було. Я ж після минулого разу так і не наважився на стосунки. З головою вистачило того, що було.

— Обіцяєте? — Вириває з думок дівчина. Відриваю свій погляд від її спокусливого ротика й кажу:

— Обіцяю. А тепер ходімо я покажу твою кімнату. — Христя переминається з ноги на ногу. А тоді тихо каже:

— Дякую за допомогу!

— На твоєму місці міг опинитись будь-хто. Я би допоміг навіть якщо це була би не ти. — Кажу та йду на другий поверх. З усіх гостьових я привів її в ту, яка навпроти моєї кімнати.

Він пообіцяв. Але чи зможе стримати слово, коли дізнається правду?

ЧИТАЙТЕ КНИГУ ТУТ

Приємного читання!

З любов'ю,
Ваша Деллі!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Ледь відбилась від одного, так з'явився другий
Друзі, я до вас з важливими новинами. Непокірна для темного спадкоємця Завершена Вона з народження була відмічена як його пара, але її сховали у світі звичайних людей. Справжню силу дівчини приховували до останнього,
Твої книги нікому не потрібні?
А що робити, коли ті, кого ми вважаємо найближчими, кажуть: “Твої книги нікому не потрібні”? Підтримка від оточення — це те, чого так часто бракує письменникам. Не кожному пощастило мати друзів чи родину, які розділяють
Прочитай мене - 3, готові?
Ну що, схоже, це вже потроху стає традицією))) Перший «Прочитай мене» був експериментом. Другий — перевіркою того, чи справді ця історія працює не один раз. І після нього я вже можу сказати точно: так, працює. Тому
Вірш про моїх тварин
Вечір стиха наступає, Я з Дружком на повідку Тихо й весело гуляю У затишному садку. Сонце заходить у небі, Мушка гавкає чомусь, Нікіс муркоче на порозі
Яка вона — ваша Муза?
Декілька днів тому в одному з постів у блозі мені залишили коментар про Музу. І я задумалася… А дійсно, яка у мене муза? І чи є вона взагалі? Моя Муза — це така вибаглива панянка, яка інколи просто не дає мені спокою.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше