Думаю над текстом #1

Почала писати нову книгу, яка є продовженням попередньої . Ясно, що книга має мати свої особливості і старатися бути кращою за першу (хоча першу книгу в серії я завжди вважаю найкращою як читачка). 
Так от, я зрозуміла , що не мушу зараз знати чим я закінчу новий текст (часто поряд з першим розділом я вже придумую останній), а зосередитись поки на самому початку і все.
А як пишете ви ? 

#книги #букток 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Мелені Матхевен
02.10.2026, 14:23:59

Як же я Вас розумію!
В мене таке постійно, і досих пір не можу нічого написати. І бувають різні думки, це дратує. Не знаю, що коїться зі мною...
Не буду нічого радити..
Удачі в написанні!!!

avatar
Вікторія Алфер
02.10.2026, 14:14:36

Я до самого кінця не знаю, чим усе закінчиться, хоч і намагаюся створити каркас і від нього не сильно відходити, але думаю, багато що залежить від жанру: у мене, наприклад, світ, натхненний Азією та Західною Європою XIV–XV ст., — як почнеш занурюватися в нюанси, потім випливаєш із новими думками та рішеннями.

Інші блоги
Знайомтеся, Аврора )
Сьогодні хочу показати вам її образ. Мені хотілося, щоб вона виглядала саме так: жіночно, впевнено, але без відчуття, ніби вона годинами стояла перед дзеркалом, вирішуючи, що вдягнути. У неї є своя елегантність.
Імпровізований суд над Віктором
Завітайте до нашої зали засідань. На порядку денному — справа проти Віктора Олексійовича головного героя " Одржені Коханці", якого звинувачують у холодності до своєї дружини. — І так, пане присяжні, ми розпочинаємо
Коли історія тупцює на місці
Я от подумала: коли автор не до кінця горить історією, то й персонаж постає таким собі тормозом. Я все ніяк не наважусь перейти до конкретики, бо сама ще не до кінця розумію логіку «Квартири поверхом ліворуч». Тому
Вітаю зі святом, кісяри! ^..^ ♐♌
... усіх причетних і усіх, хто підтримує. ━━━━━━༻❁༺━━━━━━ Я пам'ятаю ще часи, коли це свято ще не називалось "День захисників та захисниць" і відзначалось 14 жовтня. Оті всі марші з фаєрами в Києві, портрети
авторська шиза та випадковий лайфхак
Знаєте цей рівень авторської шизи, коли з книгою все зашибісь, читач проковтне й попросить добавки, але особисто в тебе смикається око від якихось двох речень? У мене в «Ліках від сумних думок» https://booknet.ua/reader/lki-vd-sumnih-dumok-b449953?c=4956746
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше