Імпровізований суд над Віктором

Завітайте до нашої зали засідань.
На порядку денному — справа проти Віктора Олексійовича головного героя " Одржені Коханці", якого звинувачують у холодності до своєї дружини.

— І так, пане присяжні, ми розпочинаємо розгляд. Я підняла всі документи, які мені принесли, і зробила висновок: нашому звинуваченому адвокат не передбачається. Ви не проти, Вікторе Олексійовичу?


— Мені все одно. Я невинний, тому можу й без адвоката.
— Отже, ви не визнаєте своєї вини, я правильно зрозуміла?
— Так.
— Добре. Тоді ми вислухаємо свідків і зробимо висновок. Приведіть Дмитра Васильовича.

Дотрибуни заходить Дмитро.
— Ви найкраще повинні знати Віктора Олексійовича, так?
— Ні.
— Але ж ви перебуваєте з ним протягом дня?
— Ні, я працюю лише за його дорученням.
— Чи поводив він із вами грубо?
— Ні.
— А хіба не було знущань чи перевищення повноважень?
— Ні. Це лише слухи. — Дмитро щиро посміхнувся.

— Добре, ведіть наступного — Андрія Павловича.

Андрій виходить.


— Ви найкращий друг Віктора Олексійовича, так?
— Угу.
— Тоді скажіть, чи часто він буває грубим і невихованим із оточенням?
— А повинен бути?
Я замовкла від несподіваності, потім промовила:
— У нашому випадку так.
— Тоді він стриманий і тихий.
— Ви ручаєтесь за свої слова?
— Так.

— Кличте Славіка Григоровича.

— Я взагалі не повинен бути свідком, я його адвокат.
— У нашій справі ви йдете як свідок.
— Протестую.
— Але ж ви вже внесені як свідок.
— Я нічого не скажу.
Я втомлено протерла лоба.
— Ведіть наступну.

— Ви Інела... — мене різко перебили
— Звертайтеся до мене як Павук. Так мені приємніше, ніж ім’ям, яке дала мені та, що викинула мене до сиротинця.
— Добре… Що ви скажете як колишня дівчина Віктора? Чи часто він був грубим і холодним?
— Постійно. Я вже думала економити на холодильнику.
— Для нього притаманно ділитися емоціями?
— Для цієї глиби льоду — ні. Щоб він щось сказав емоційно, такого я не бачила ще з дитинства. Це холодний чурбан. Але не в постелі.
— Це не стосується справи. Ведіть матір підсудного.

Мати Віктора виходить.
— Що ви скажете?
— Він не поганий, але справді погано висловлює емоції. Мабуть, це моя вина у вихованні.

— Що ж, останні свідки не з’явилися, надавши різні аргументи.

Я підвела підсумок:
— І так, пане присяжні, ви прослухали всі свідчення. Що ж ви скажете тепер? Чи винен наш звинувачений у холодності до своєї дружини? Чи він просто погано проявляє емоції?

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Зодча Тіней
02.10.2026, 21:05:47

Шикарні візуали і дуже цікавий допис ❤️

Показати 3 відповіді

Зодча Тіней, Думаю для ефекту новизни так, але на постійній основі ця ідея не життєздатна.))

avatar
Світт Лана
02.10.2026, 08:52:17

*впевнено виводжу ручкою літери на аркуші*
— Я готова з упевненістю сказати, що прослухавши всі аргументи, я особисто дійшла висновку, що наш пан Підсудний Винен!!!
— І на мою думку його може врятувати лише одне, робота язиком!!

Показати 26 відповідей
Світт Лана
02.10.2026, 19:41:38

Аліна Чуйко (Hunter), ❤️❤️❤️

avatar
Ірена Дюк
02.10.2026, 12:26:41

Такі всі красунчики❤️❤️



Ірена Дюк, То ви як думаєте, Віктор виний? Чи його можна простити?

avatar
Вілена Озерська
02.10.2026, 11:29:49

✨️

Вілена Озерська, ❤️❤️❤️

Інші блоги
Скільки потрібно брехні, щоб усі повірили?
Нова глава Не всі мертві мовчать - уже на сайті! Запрошую Вас зануритися в цю історію. Мене заводять у невелику кімнату й силоміць саджають на стілець. В очі одразу б'є різке світло. Мружуся, чекаючи, поки зір трохи звикне.
Нові герої в моїй книзі "Долі всупереч"
Мої любі, сюжет "Долі всупереч" набирає обертів та набуває кровавого окрасу. Цей роман виходить зовсім не таким, як перша частина. До мене жага крові прийшла під час написання, тому мабуть і теги варто змінити. Тепер
Те, що шукає серце ❤️
Кальм нарешті зустрів те, що шукало його серце, і від цього мені на душі стало легше. Чому? Мабуть, тому, що дивитися на товариша, який повільно загнивав ізсередини, було важко. Краще б він безпробудно пив, топлячи свій
Коли за крик — лиш тиша глуха.....................
Коли за крик — лиш тиша глуха, Що в серці лунає болючим відлунням, Вона непомітна, мов тінь потайна, Й поволі вбиває холодним забуттям. Коли вже очі давно не плачуть, І погляд блукає у сірій імлі, Душа ще кричить —
Костюм до Геловіна!
Вітаннячка! А ви готуєтеся до Геловіну? Хм... А Юльця з "Поцілуй мене в гарбуз!" ніяк не може визначитися, який саме їй костюм обрати. Принесла візуали на ваш розсуд. Що порадите? УРИВОК: –
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше