Знаєте, я думаю: ти стаєш письменником у той самий момент, коли починаєш писати. Але на цьому шляху є кілька рівнів, через які проходить кожен із нас.
Перший рівень — це чиста творчість «для себе». Ти пишеш, бо просто не можеш цього не робити. Тобі байдуже на оцінки, тренди, популярність чи думку оточуючих. Ти створюєш світи не тому, що це модно чи круто, а тому, що це твоя внутрішня потреба. На цьому рівні ти народжуєшся як автор.
Другий рівень — це сміливість вийти до людей. Ти наважуєшся викласти свої розділи в інтернет, на свій сайт чи фанфік-платформу. І тут відбувається магія (хоча не завжди): у тебе з’являються перші читачі. Вони чекають на продовження, залишають коментарі, хвилюються за персонажів. На цьому рівні ти перестаєш бути єдиним жителем свого всесвіту у тебе з’являється коло однодумців.
І третій рівень — це голос на повну гучність. Це момент, коли твоя книга виходить друком, пахне свіжою фарбою і з'являється на полицях книгарень. Тут ти вже не просто пишеш у затишному куточку — ти виходиш на велику сцену і маєш повне, беззаперечне право заявляти на увесь світ: «Я — письменник».
Висновок у мене простий: на якому б рівні ви зараз не перебували — ховаєте нотатки в телефоні чи готуєте друкований наклад, ви творець, ви автор, ви письменник.
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю, 15 років тиші, нічого не писала , і тут мене вмовили, і я пішла в рознос, можна так сказати, в голові купа ідей, і вони по троху реалізуються
Світт Лана, Як добре, що вас вмовили ))) Бажаю вам натхнення та успіхів!!!♥
Мені дуже близька ця думка ❤️ Мабуть, найважче не написати перші рядки, а одного дня наважитися показати їх іншим і сказати: «Це моє». А далі кожен іде своїм шляхом: шукає власний голос, вчиться, сумнівається, радіє першим читачам. І так, думаю, якщо ти пишеш і створюєш свої історії — ти вже маєш право називати себе автором. А друкована книга нехай буде ще однією прекрасною сходинкою на цьому шляху ❤️
Талія Верес, Дякую ♥♥♥
Я взагалі ніколи не думала, що колись буду писати для інших. У мене завжди були щоденники, записи, дуже багато думок — але все це залишалося тільки моїм. І я досі не знаю, як наважилася опублікувати першу главу. Мабуть, у якийсь момент просто захотілося випустити цю історію за межі власних нотаток і подивитися, чи відгукнеться вона комусь ще.
Вікторія Алфер, Як я Вас розумію! Я мріяла писати з восьмого класу, але тоді мені обламали крила. Рік тому я вирішила спробувати знову. Писала, залишала, сумнівалась і надіялась. І ось викладаю тут свою "пробу пера", як то кажуть. Страшно, але раз почала вже торувати цей шлях, то тепер тільки вперед!
Вам бажаю натхнення та успіхів! ♥
Повністю з Вами згодна. Письменником робить не наявність чи відсутність публікації, а твір. Якщо людина тільки мріє - вона не письменник. Якщо пише - письменник. На мій погляд тільки так. А далі вже ротація: комерційний, чи з наявністю опублікованих творів, чи пише в стіл.
YASNORADA, ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати