От стало мені цікаво.

Коли ви бачите, що книга — перша частина циклу, це для вас плюс чи навпаки думка: «О ні. Зараз я прив’яжуся до цих людей, а потім ще три книги страждатиму»? 

Я, наприклад, розумію любов до серій. Якщо світ справді зачепив, однієї книги стає банально мало. Хочеться ще трохи пожити з цими героями, дізнатися більше про світ і побачити те, для чого в одній історії просто не вистачило б місця.

Але є й інша сторона — особливо коли цикл ще пишеться. Треба чекати. А це іноді окремий вид знущання над читачем 

Питаю ще й тому, що «Приховані» — лише перша книга циклу «Хроніки Ноктіса». І чим далі я пишу цю історію, тим більше розумію, скільки всього ще ховається за межами першої книги. ❤️

А ви як?
Любите великі книжкові цикли чи вам комфортніше відкрити одну книгу, отримати завершену історію й спокійно жити далі? 

І якщо любите серії — який цикл свого часу затягнув вас найбільше?❤️