Ну що ж. Я таки це зробив.

Сьогодні я опублікував перший розділ свого першого роману «Ненаписане».

Написати книгу я хотів давно. Не просто «колись було б прикольно», а оте настирливе бажання створити щось своє, що час від часу повертається і гризе тебе за... одне місце.

Ідей у мене завжди було значно більше, ніж здатності довести хоча б одну з них до кінця. ?

А потім з’явилося «Ненаписане».

Спочатку була лише ідея. Потім Северин. Потім Графіт. Потім будинок, місто, минуле, деталі, яких ставало дедалі більше. У якийсь момент я зрозумів, що вже не просто вигадую історію.

Я пишу роман.

Сьогодні ця історія вперше перестала належати тільки мені. Я натиснув «Опублікувати», і тепер перший розділ може прочитати будь-хто.

Трохи страшно? Ще б пак!

Але значно сильніше мені хочеться дізнатися, що ви побачите в цій історії, які матимете теорії й у який момент уперше скажете: «Так, стоп. Що тут, в біса, відбувається?» 

Тому жодних пояснень сюжету від мене поки не буде.

Є Северин.

Є кіт.

Є дещо дуже неправильне.

Решту доведеться прочитати.

Ласкаво прошу до «Ненаписаного».