Привіт♥️
Сьогодні поговоримо про неідеальних героїв. Ні-ні, не про тих погано-хороших красенів, які бездоганні у своєму амплуа ред-флагоносця: похмурий погляд, трагічне минуле, шрам у стратегічно правильному місці. Я про хлопців, які просто… неідеальні. З проблемами, дивацтвами, іноді сором'язливі, іноді незграбні. Загалом, хлопець із сусіднього під'їзду... Тільки дракон… І маг. Але то вже нюанси жанру.

Чесно зізнаюся: я про таких героїв майже не читала. Не тому, що їх немає (напевно, є, просто ми розминулися), і не тому, що свідомо обирала інше. Просто так складалося, що майже в кожній книжці, яка потрапляла мені до рук, був принц на білому коні, який рятує всіх і вся. А якщо він і робив щось сумнівне, то виключно на благо героїні. Ну або світу, на крайній випадок.

А потім я взяла і написала свого. Сиджу, перечитую і думаю: стоп. А де мій принц? Чому мій дракон знову червоніє, як підліток на першому побаченні?

Знайомтеся: Рейнар. Дракон, який не може нормально домовитися з власним драконом. Маг, чия магія живе своїм життям: хотів заморозити, а воно раптом обернулось на тлін, ніби пролежало тут тисячу років. Хотів обернути на тлін, а воно заморозилось. А одного разу він оживив муху. Випадково. Просто так вийшло.

З романтичними жестами у Рейнара теж не задалося. І не тому, що не вміє (хоча, можливо, й не вміє, він ще не перевіряв). Просто він щиро певен: бути поруч, допомагати й турбуватися — цілком достатньо. А те, що вона розумна і красива, вона й без нього знає. Навіщо казати очевидне? Логіка залізна. Драконяча.

Тож, принц із Рейнара так собі.

Якщо ви з Рейнаром ще не знайомі, почати можна з першої книги — «Все (не) за планом»

А тепер питання: чи цікаві вам такі герої? Чи білий кінь понад усе?
І поділіться в коментарях книжками з неідеальними героями — тільки без ред-флагів, будь ласка ))