Ми звикли думати, що люди йдуть тоді, коли їм більше нічого втрачати.

Але, можливо, все відбувається навпаки.

Іноді людина йде тоді, коли має занадто багато.

Місто.
Дім.
Безпеку.
Минуле.
Місце серед інших.

Усе те, заради чого попередні покоління боролися, будували й виживали.

А потім одного дня цього стає недостатньо.

Не тому, що світ став гіршим.

А тому, що людина в ньому змінилася.

І тоді за межами знайомих доріг починає з'являтися щось дивне.

Не відповідь.

Не порятунок.

Навіть не надія.

Просто невідомість.

А іноді саме невідомість починає здаватися свободою.

У «Хроніці Розколу Епох» є моменти, коли змінюються міста.

Є моменти, коли змінюються держави.

Але найнебезпечнішими стають ті моменти, коли змінюються самі люди.

І, можливо, найважче питання полягає не в тому, куди вони підуть.

А в тому:

що змусить їх залишити те, заради чого колись залишалися?

1 жовтня починається Частина II – «Ті, хто пішли».

Перший розділ уже чекає свого часу.

А завтра буде останній анонс перед публікацією.

І після нього – двері відчиняться.

1 жовтня о 19:00 продовження...

Розділ І – «Ті, хто пішли».