Новинка. Скоро!

Привіт, мої любі читачі! ❤️

Після глибокої, щемливої драми «Відпусти мене, мамо…», моїм думкам терміново знадобився ковток свіжого повітря, тепла та щирого сміху. 

  Тому прямо зараз я активно працюю над своєю першою гумористичною новинкою, яка зовсім не схожа на мої попередні твори. Я поки що не знаю, яку назву остаточну оберу і що буде з моїми героїнями, у які історіїї вони будуть попадати. Але я вже пишу перші сторінки з величезною посмішкою і так щиро сміюся разом із героїнями, що мені вже кортить поділитися цим зарядом позитиву з вами!

Перша частина з'явиться на сайті вже зовсім скоро!

Тож затишно вмощуйтеся, тримайте під рукою улюблені напої та стежте за оновленнями моєї сторінки, щоб не пропустити вихід першої глави. 

З любов'ю та прекрасним настроєм, ваша Марта Терен ?

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Марта Терен
28.09.2026, 14:23:31

Не все так страшно. Але життя, воно таке...Дякую за відгук!

avatar
Світт Лана
28.09.2026, 12:59:26

Боже ,я зайшла у ваші книги, від одних назв і заставки серце крається, боюся навіть починати читати, особливо - Відпусти мене мамо!

avatar
Світт Лана
28.09.2026, 12:58:07

Вітаю)) Це чудова новина, треба буде глянути))

Інші блоги
Уламки щастя. Жарти Долі. Глава 6. Посмішка Долі.
У голові майнула нова думка. А що, як... Обидва хлопці перебувають в одному місці? Учень Фелікса. І обранець Персня. Ні. Імовірність надто мала. Майже неможлива. Та останнім часом саме неможливе відбувалося з моторошною регулярністю. Димитрій
Обраний нею - візуали
Вітаю моїх читачів! Минулого тижня я зовсім не викладала візуалів до опублікованих глав, але сьогодні хочу надолужити це. Тим більш що наступні розділи містять такі події, що я навіть боюся реакції читачів. Сподіваюся
відгук на книгу частина 2
Четвертий розділ я читала вже з тим відчуттям, коли начебто розумієш, що Академія не збирається ставати до героїв милосерднішою, але все одно кожне нове випробування примудряється застати тебе зненацька. Після попередніх
Що тут?
Трохи забігаю наперед, але не могла не показати таке фото . Як думаєте, що тут за сцена?
Чи мав він її підтримати попри все?
– Ви не могли б повідомити моєму куратору про те, що я тут? – Він уже про це знає, – пролунала лаконічна відповідь темношкірого, від якої все всередині стиснулося. Я навіть уявити не можу, як усе це подали Рендалу!
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше