«Чому саме вона?..»

Я нахмурилася. Злість на нього пекла щоки. Що саме «вона»? Що це має означати?!

— Я справді не розумію, — вже вголос, тихо й виснажено промовив Скай, ступивши ще ближче. Відстань між нами скоротилася до кількох сантиметрів, і я відчула гаряче дихання на своїх губах. — Не розумію, за що боги послали мені саме тебе...

Він дивився прямо мені в очі.

— Бо я... не буду ставати на коліна, — коротко видихнула йому в губи.

Повітря між нами тріщало від електрики. Його погляд опустився до моїх губ. Скай нахилився так близько, що його дихання обпалювало мою шкіру, а рука мимовільно торкнулася талії, притискаючи до себе через тонку тканину халата. Серце в грудях забилося як божевільне, а пальці самі стиснулися на його кам'яних плечах.

«Яка це нестерпна спокуса,» — його думки обпалювали зсередині.

Оновлення уже в ваших бібліотеках:

✨Полонянка короля Повітря✨