Шут. Паяц. Клоун швейцарський…

А проте вміє себе піднести, зараза. Варто визнати навіть крізь стиснуті зуби: цей його напускний цинізм, ця знущальна бравада й нагла посмішка на розбитому обличчі — усе це ширма. Маска, за якою він ховає і вчорашнє приниження, і злість, і те, як сильно його зачепила чергова поразка від Єгора. Інший на його місці тихо сидів би в кутку, загоюючи рани, а цей примудряється влаштувати цілий спектакль, змушуючи всіх навколо кипіти від сказу.

І таки домігся свого. Дивлюся на Єгора, який уже готовий вибухнути від гніву, на скам’яніле обличчя Діани, на холодну усмішку дядька Артура — і розумію, що Едвард щойно майстерно плюнув у душу кожному з них. Збаламутив воду, залишив за собою шлейф отрути й був такий.

Усередині все протестує проти цього фарсу. Мені хочеться чи то врізати йому за цю дурну показуху, чи то закричати, щоб він нарешті заткнувся і не наривався на неприємності. Але я лише міцніше стискаю в пальцях серветку, ховаючи бурхливу бурю всередині за маскою байдужості.

ВАГІТНА СЕКРЕТАРКА ДЛЯ МАЖОРА

Оновлення щодня о 00:00!