Ділюся з вами частиною розділу «Другий отримувач». Забігай читати повністю!

«Вхідні», «Кошик», «Спам»… клацаю від неробства. «Вихідні»… і тут я завмираю, відчуваючи, як грудну клітку пропалює жар, сором, страх і шок.

Надіслано: «@delalin_otas» і… Ні. Бути не може. Я протираю очі, щоб відкинути тему недоспаних ночей. Розплющую очі ще раз, але нічого не змінюється. Другий отримувач — «@ismail.teosofyjskyj». Як же це сталося? Мій рот роззявлений, і я відчуваю, як підборіддя починає дьоргатися в нервовому тику. Чорт, як же я влипла…

✦

— Кірілло… — його голос пропікає мене, адже ілюзії вчорашнього вечора зустрілися з реальністю. — Я хотів сказати…

Я розвертаюся до нього, прикушуючи губу від хвилювання. Ми одні в класі. Я щойно зайшла. З одного боку, мені б хотілося опинитися під паркетом, а з іншого…

— …Мені дуже сподобався твій документ «ааааа». Я намагався знайти там філософський підтекст чи крик душі, але не вийшло.

— Ізмаїле Теософійський, це випадковість. Донька просто наклацала…

— Знаєш, після десяти романтичних сцен це «ааааа» було логічним завершенням. Я сам так почувався, коли дочитав.

— Я не хотіла, щоб ви коли-небудь про це дізналися… Вибачте.

— За що? — посміхається він. — Приємно усвідомлювати, що я став музою для твоєї творчості. Тож я — Ібрагім Микитинецький? Яке цікаве імʼя.