Марк/Єва

А з кого ви почнете — з Марка чи з Єви?

Ну що… здається, вже можна трохи відкрити карти ?

Показую дві титульні обкладинки мого нового роману — «МАРК / ЄВА».

І ні, я не міг обрати одну.

Бо це одна історія, яку можна побачити з двох боків.

З боку Марка вона холодна. Дощова. Неспокійна. Наче в знайомій людині раптом з’явилося щось, чого ти раніше не помічав.

З боку Єви — тепла. Близька. Та сама кава на двох, дурні жарти, дотики, звички, через які інша людина непомітно стає твоїм домом.

І от тут починається найцікавіше.

Бо це ті самі Марк і Єва.
Ті самі стосунки.
Ті самі спогади.

А відчуваються вони зовсім по-різному.

Я спеціально не розповідатиму більше. Цей роман краще відкривати без підказок.

Скажу тільки одне:

не поспішайте вирішувати, що насправді відбувається.

«МАРК / ЄВА» стартує вже зовсім скоро ❤️

А тепер мені справді цікаво:

Яку обкладинку ви відкрили б першою?
МАРК чи ЄВА?

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Новинка
Вітаю, любі мандрівники Букнету! У вежирів є тільки одна доба на зачистку. Якщо вони не встигнуть, то вежа відкриється, і те, що залишилося після мертвого мага, вийде назовні. Саме з цієї ідеї виросла новинка «Лихва».
Куди зникла авторка
Вітаю, любі мандрівники Букнету! Я давно хотіла написати цей блог, але, чесно кажучи, не дуже розуміла, як правильно підібрати слова і чи варто взагалі писати цей допис, бо не дуже люблю перетворювати особисте на публічне,
Всесвітній день подяки! ❤️ Дякую, що ви зі мною!
Сьогодні такий світлий день — Всесвітній день подяки. І я хочу скористатися цією нагодою, щоб просто від душі подякувати вам за те, що ви є, мої улюблені читачі. За кожну вашу зірочку, за кожен розгорнутий коментар
Золотий Цвіт Папороті - 8
✨ «Золотий Цвіт Папороті» ✨ Іноді найскладніша подорож — не та, що веде крізь далекі світи чи невідомі дороги. Найважча подорож починається тоді, коли людині доводиться зазирнути всередину себе. Ми
Знижка на Спадкоємці. Потрійна несподіванка ♥️
Сьогодні чомусь сильно ломить тіло особливо плече. Старі рани ниють, дають про себе знати, перегукуються з душевним неспокоєм. Напевно буде змінюватись погода. Я, наче той старий дід, можу прогнозувати найближчий дощ, або
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше