Це питання було найпопулярнішим у моїх коментарях в той день, коли у книгу увірвався Міша.

Сподіваюся, ви вже встигли познайомитися з Мішею? (Він же Мішельтор)

Якщо ні — я принесла вам уривок їхньої першої зустрічі з Релом, а також комікс, для тих хто любить розглядати картинки.

Нарешті з усіма справами покінчено, і я тепер з чистим сумлінням, в тиші і спокої можу випити кави. Нічого не читаючи, не підписуючи та не думаючи над тим, чи варто купляти нові захисні фартухи для алхіміків, чи краще ввести їм бойовку, щоб вони перестали бути такими незграбними та не виливали на себе власні ж зілля.

Несподівано ззаду почувся тріск розбитого скла, і чашка з моїх рук випала на стіл, звісно, виливши на нього рештки кави.

Сполохнувшись, я миттєво виставив щит та сформував у руці перше ліпше бойове плетіння. Сьогоднішній напад не минув дарма. Але вдруге за день? Це вже перебір.

Я озирнувся. Вікно було розбите і скло валялося крупними й дрібними уламками на підвіконні, підлозі та столі.

— Гм. Цікаво.

Я не спостерігав у радіусі огляду нічого, що могло би спричинити такий колапс.

— Цікауо йому-у, — почувся з-під столу чийсь скрипучий голос. — Встати допоможи, громило.

Нахилившись, я зазирнув під стіл. На підлозі, дупою догори у закрученій неприродній позі лежав якийсь птах.

— Гм, — я простягнув руки та обережно взяв птаха за тулуб і переніс на ту частину столу, де не було уламків.

Поки птах очухувався, я швидко відновив вікно, зібравши його заново.

— Ну і хто ти в нас? — запитав я у птаха, схиливши набік голову. 

Птах був… Ексцентричний. Зовнішній вигляд підказував, що це далеко не перше вікно на його рахунку, крізь яке він пролітав таким неординарним способом.

— Міша я, — буркнув він, а тоді швидко додав патетичним тоном, який аж ніяк не в’язався з його зовнішнім виглядом: — Мішельтор! Бойовий голуб!

— Бойовий, отже, — усміхнувся я. — Гаразд, Мішельторе. І звідки ж тебе принесло?

— Я… — голуб витягнув шию вперед і так само, як і я мить тому, схилив голову, роздивляючись мене.

Його і без того випуклі очі стали ще ширшими. Він налякано розтулив дзьоба, приклавши до нього крило.

— Що з твоїми вухами?! Хто ти, чудовисько?!

І так, відповідаючи на ваші питання: з вухами Рела все гаразд, просто Міша ніколи не бачив іншої раси окрім людської :) 

Ну і інфографіку про Рела чатік також люб’язно для нас створив. (не звертаємо уваги на неточні портрети осіб, з якими він взаємодіє :) )

Як завжди закликаю вас додаватися до моїх соцмереж, аби бачити більше візуалів, відео та цікавинок.❤️ (усі зображення клікабельні)

      

Читайте НОВИНКУ та обов'язково діліться своїми враженнями в коментарях!❤️

З любов'ю та найкращими побажаннями, ваша Асея. ❤️