Мої любі, не знаю, чи ви не пропустили, тож нагадую всім: на Букнет активно публікується моя свіжа історія в жанрі сучасного любовного роману: "Слабкість для мільярдера, або Гріх не помститися".

Взагалі, я люблю книги про розумних небезпечних чоловіків (і читати, і писати). Данило Бельчин - саме такий. Колись він був простим хлопцем без копійки за душею, тепер - один з найвпливовіших багатіїв країни. Не здобувають же такі статки просто так... 

А Стефанія навпаки, втратила гроші свого батька і тепер - на межі катастрофи.

Колись вони були парою. Зараз? Чи то вороги, чи то просто колишні, чи то рятівник і дівчина, якій більше нема на кого покластися... 

У мене в планах чимало карколомних поворотів сюжету, тож буде: 

- емоційна любовна лінія з тропом "від ненависті до кохання"; 

- таємниці минулого, в тому числі сімейні (так-так, я розкажу, звідки у Данила стільки грошей та впливу);

- трохи екшну, бо з такими героями не буває просто;

- помста та прощення: що ж оберуть зрештою герої? 

"Слабкість для мільярдера, або Гріх не помститися"

– Це приватна гримерка у клубі, – просичала я. – Моя! Ти не маєш тут бути!
Данило всміхнувся. Він став шалено красивим… І небезпечним.
– А клуб – мій.
– Чого тобі треба? – спитала прямо.
– Чув, ти винна своєму продюсеру купу грошей, – Данило зітхнув. – І сьогодні він перепродає твій контракт одному колектору.
– Він так зі мною не вчинить.
– Вчинить, – заперечив чоловік. – Тому я прийшов запропонувати тобі допомогу. Виплатити борг.
– А що натомість?
– Натомість? Запропонуй сама, Стефо. Ти завжди мала гарну фантазію.
___
Колись я кинула Данила, простого хлопця, за наказом свого батька. Минули роки. Тепер я — не мажорка, а співачка з величезними боргами, тато на межі банкрутства, а Данило – впливовий багатій, єдиний, хто може нас врятувати. Але що, як допомога — це лише початок його помсти?

ЧИТАТИ ТУТ!

Ну і цитата, після якої (я сподіваюсь) ви точно не захочете пройти повз цю книгу: 

 – Я тоді була ідіоткою, – я опустила голову і міцно стиснула в руці візитівку. – Вибач. Тобі вдалось знайти гроші? 
– О, як бачиш, – кивнув Данило. – Добра людина дала. 
– Тато, так? Мій тато. Я знаю, що ти до нього ходив, просив оплатити операцію, і, можливо, він тоді все-таки… 
– Він мене послав, – швидко заперечив Бельчин. – Звільнив і сказав більше не наближатися до тебе. Якщо вже донька перестала грати в кохання з бідняком, то нащо йому на мене витрачатися? 
Я глитнула.
– Тато не міг так сказати.
– Вибач, у мене нема аудіозапису. Але минуло дванадцять років, і тепер допомога потрібна вже тобі, – Данило знизав плечима. – Знаєш, мені не подобається ця розмова. Дратує те, як ти сумніваєшся. Піду, мабуть. Але якщо все ж надумаєш, маякнеш. Спробую витягнути тебе з того лайна, в яке ти влізла.
Він так і не сказав, нащо йому втручатися, особливо після всього, що я тільки-но почула. Натомість цілком байдуже повернувся до дверей, зробив крок від мене.
– Нащо тобі допомагати людині, яка розбила твоє серце? Тут повинен бути якийсь підступ. Зізнайся, що ти задумав? Поясни, що, в дідька, відбувається!
Тепер Данило повернувся до мене уже всім тілом. 
– Стефаніє, – ласкаво промовив він, – одне з двох. Або ти зараз ображаєш хорошу людину, яка, попри колишні образи, хоче допомогти тобі, бо ти не заслуговуєш лишатися в тій ямі, в яку себе загнала… або я – останній покидьок, який вигадує спосіб інтелігентно… познущатися над тобою. Як думаєш, є мені сенс казати що-небудь в своє виправдання?
ЧИТАТИ ТУТ!

Буду рада бачити вас у книзі, бо мені дуже хочеться поділитися цим текстом з усіма-усіма, з ким лиш можна. Пострааюсь згодом розказати вам трохи більше цікавого про Данила!

Щиро ваша, Альма Лібрем.