Чи напише міленіал про зумера?
Я от тут хотіла просто викласти черговий візуал і уривок із нового розділу «Квартири поверхом ліворуч», а потім раптом подумала…
От пишу я про молодих людей років так 19–21. Дівчина цікавиться хлопцем, хлопець — кхм, потойбічним голосом, що звучить з-під ванної… Але питання в іншому....
Стало цікаво: герої ваших книг зазвичай приблизно ваші ровесники?
Мені нормально описувати почуття й проблематику тих, кому 30+. А от коли я розвиваю романтичну історію Даші й Данила або інтерес Данила до містичних проявів квартири, починаю думати: а чи достатньо достовірно це виходить?
Бо в кожному персонажі є частинка нас самих. І якщо я вже встигла забути власний досвід п'ятнадцятирічної давнини, чи вийде переконливо написати про людей, яким по двадцять?
Чи зможе міленіал написати про зумера? ))
От чому Даня, наприклад, пішов у кур'єри й помічники тренера, замість того щоб заробляти умовно на крипті?
трошки візуалів все ж буде
Там було темно й пахло засобом для прибирання. Волосся торкалося відполірованої підлоги. Даша заклала пасмо за вухо й гучно вдихнула повітря.
Один. Два. Три.
Це допомагало заспокоїтися.
Чотири. П’ять. Шість.
Як і тоді, у дитинстві.
Здається, цей дикий дитячий страх переслідуватиме її все життя.
Вона перейшла на сторінку клубу, перегорнула кілька останніх дописів і побачила коментар Данила. Трохи повагалася, а потім, закусивши губу й маючи такий вираз, ніби робить щось заборонене, перейшла на його сторінку.
Дописів було менше десятка. Перший датувався 2017 роком. На ньому Данило Лихоїд у біло-синій формі був приблизно такого ж віку, як Артем, і стояв на великому яскраво-зеленому полі з капітанською пов’язкою на руці.
Даша всміхнулася й прогорнула далі.
А Данило тим часом...
Він зіп’явся на лікоть і відкинув край ширми, але нікого не побачив. У чорноті літав блискучий зелений пил.
Що ж, рука вже була.
“А, тепер, Гюльчітай, покажи личко”, — промайнуло в думках.
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ пишу або історичні романи, або в мене героїні досить молоді, читачам подобається )
Іванка Сокіл, Історичний або екзотичний роман (коли дія відбувається десь у незвичному місті) так, потребує більше уваги до деталей та різних досліджень, але мені це дуже подобається робити, адже всі ті деталі занурюють читача в книгу глибше. А сучасність ні, герої молодші за мене ))))
Молодіжну прозу. Книги зараз на акаунті немає, тому що я змінила ім'я і вдруге її ще не викладала. Але все виходило.
Адель Лантьє, Дякую за коментар)
А чому ні? Звичайно може) Головне - не переносити на свого «зумера» власні ж молодіжні штуки, а пошкребти трохи сучасні тренди, це якщо принципово передати атмосферу. Та автори взагалі все можуть, універсальні солдати)
Аса Шель, От у цьому і проблема, різниця поколінь) але так, автори можуть все...мабуть)
Так, може, я також так писала кілька місяців тому.
Без проблем я думаю) Головне бути в темі, як то кажуть... Сікс Севен! XD)
Олексій Цапович, Ахххах) хтось мені казав що це міленіальське) а мода просто повторюється)))
Якщо автор гарно знається на навколишньому соціумі і його тенденціях - напише і про зумера, і про міленіала, і про чорта лисого)) От чи напише від першої особи - то вже значно цікавіше питання.
Очерет, Я пам'ятаю, вам стовідсотково вдалось влізти)
Напише чи ні міленіал про зумерів? Я думаю, так. Як міленіал, я вважаю, що про людей свого віку й старших напишу легко, бо це моя середа і знайомий вайб епохи. Про зумерів теж можу написати, адже мені доводилося з ними працювати, що дало розуміння їхніх звичок і мислення. А от про покоління Альфа написати було б ідеально, бо це покоління моєї дитини, де все зрозуміло.
Магістр Анімарум, у мене теж альфи, але вони мені якраз найменш зрозумілі, можливо як подорослішають стане зрозуміліше) дякую за Вашу думку.
Головна якість гарного письменника, - це вміння переконливо брехати )))) А вік тут взагалі ні до чого )))
Іванка Сокіл, Це якраз отой рідкісний випадок, коли брехня не є злочином )))
Щось цікаве у вас там робиться...)
Щодо віку - мене цікавить навіть не саме питання, чи можна повернутись в пам'яті настільки назад і створити персонаж набагато молодший за тебе. А чи буде він сучасним чи таким, 20-ти річної давності? Ми пишемо про себе такими, як ми були чи про сучасних дітей, підлітків...? Адже ніхто не описує дитину, яка постійно сидить в гаджетах ( ну хіба події відбуваються у віртуальному світі). Та навіть дорослі в наших творах дуже рідко залипають на телефон. З одного боку це зрозуміло - адже для сюжету потрібні дії, але...
Дієз Алго, а, може, це комбо - відчуття свої, а досвід - дітей (з власних спостережень)
Думаю, цілком зможе)) Даня з кур'єрством та роботою взагалі не викликає в мене питань. Не всі зумери шарять у крипті, та й щоб на ній заробляти, теж треба вчитися, розбиратися і часто мати що вкладати)) Мені здається, молоді герої хіба можуть бути трохи імпульсивнішими й допитливішими, але тут уже більше від самої людини залежить, ніж від покоління)) А візуали дуже атмосферні ❤️❤️❤️
Машер Епін, Так, я теж виправдовувала його вибір професії тим, що він колишній спортсмен) дякую за вашу думку ❤️мене застопорила саме романтика)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати