Останнім часом я щось зовсім загубилася у «Проклятті Марени»... Але сьогодні нарешті принесла  трохи новенького))

По-перше, вийшов новий розділ. Купальська ніч у самому розпалі, а разом із нею добігають кінця і змагання зі стрільби)) Більше нічого казати не буду, бо не хочу спойлерити)) Скажу тільки, що свято Купала ще далеко не закінчилося))

А ще я добралася до візуалів і додала їх у вже опубліковані розділи. Деякі сцени давно сиділи в мене в голові саме картинками, тому дуже хотілося нарешті їх показати.

Тут  побільшало Міри й Ареса ❤️

Окремо нарешті з'явився візуал зі знаком у хаті Ради. Мені взагалі дуже подобається, як поступово звичайний світ Міри починає обростати речами, яким вона поки що не має нормального пояснення.

А ось цей момент я чекала особливо.

Жальник і зустріч Міри з Радою.

Напевно, з усіх нових візуалів саме цей зараз мій улюблений. Він вийшов настільки моторошним, наскільки я й уявляла цю сцену під час написання. Особливо Рада… Тут я залишилася задоволена на всі сто ))

Але цього разу я нарешті вирішила показати ще одну важливу частину історії, яку до цього майже не виносила у візуали — міфологічну лінію.

Тож знайомтеся ближче: Марена та Ярило.

Саме так я бачу одну з їхніх перших зустрічей — ще задовго до всього, що сталося потім. Тут вони ще зовсім інші. І, знаючи, куди приведе їхня історія, дивитися на цей момент мені навіть трохи боляче (

І ще один персонаж, якого я до цього взагалі не показувала, — Чорнобог.

Їхня перша зустріч із Мареною відбувається вже за зовсім інших обставин.

Взагалі мені дуже хотілося нарешті показати цю частину «Прокляття Марени», бо історія Міри — це лише одна її половина.

Який із нових візуалів сподобався вам найбільше?
Мені однозначно жальник із Радою. Він моторошний, але саме тому я його й люблю))