Любі мої читачі!

Сьогодні я виходжу до вас із особливою, дуже відвертою розмовою. На сайті з'явилося моє нове оповідання — «Відпусти мене, мамо…».

  Зізнаюся чесно: це було найважче оповідання у моєму ще короткому письменницькому житті.

Я кілька разів зупинялася, відкладала ноутбук, закривала чернетки, переписувала...

Були моменти, коли я вагалася: чи маю я право торкатися такої глибокої теми? Чи психологічно можливо для матері, яка щойно втратила дитину, прийняти надважке рішення — дати згоду на трансплантацію? Чи зможе вона переступити через власне нестерпне горе, щоб врятувати зовсім чуже життя? 

 Я прожила серцем і душею кожну хвилину в тій лікарняній капличці, в коридорах реанімації та операційній разом із моїми героїнями. І я дуже хочу, щоб ви прочитали цю історію не як трагедію, а як велике визнання людяності, віри та любові! 

  Запрошую вас до читання. Мені як ніколи важлива ваша підтримка, кожне ваше слово у коментарях та кожна зірочка на сайті. Давайте пройдемо цей шлях разом.

З любов'ю та трепетом, ваша Марта Терен. ❤️