Саме такою я бачу її в ті моменти, коли навколо нарешті стає тихо. Книги, старі записи, десятки запитань у голові й той самий погляд, який означає: Герміона Ґрейнджер уже щось запідозрила, а отже, комусь скоро доведеться відповідати ?

У моєму фанфіку вона може годинами сидіти над однією загадкою, забути про чай, сон і навіть про те, що обіцяла собі «ще лише десять хвилин». А коли відповідь нарешті знаходиться, Герміона має звичку перечитати все ще раз — просто тому, що не довіряє надто легким відповідям.

Драко це страшенно дратує. Особливо коли о третій ночі він знаходить її серед книжок і чує сакраментальне: «Я майже закінчила». Він уже знає, що в перекладі з герміониної це означає: «можеш сміливо повертатися через дві години» ?

Але саме ця її риса мені подобається найбільше. Вона не приймає чужу правду лише тому, що її красиво подали. Вона перевіряє, сумнівається, сперечається й шукає сама.

І, можливо, саме тому в цій історії найнебезпечніша людина для будь-якої стародавньої таємниці — зовсім не Малфой.

Це Герміона, якій дали достатньо книг і трохи часу. ?✨