Іноді мене запитують, чому мені так важлива ця історія.

Напевно, тому, що Марія проходить через речі, знайомі багатьом жінкам: стосунки, у яких поступово втрачаєш себе, спроби бути потрібною, розчарування і необхідність одного дня почати все переосмислювати.

Мені хотілося написати не про те, хто був правий, а про те, що відбувається з людиною після сильних змін.

Що залишається, коли вже не хочеться нікому нічого доводити? Чи можна заново навчитися обирати себе? І чи обов'язково весь час бути сильною?

Для мене «На зламі: Право на ніжність» саме про це.

Про жінку, яка поступово розуміє: її цінність не залежить від того, наскільки вона зручна, корисна чи потрібна іншим.

І, мабуть, тому ця книга для мене трохи більша, ніж просто історія Марії.