Вітаю, друзі!

Новий розділ уже на сайті! 

За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels

Тіло тремтіло від бажання, що стільки часу сиділо під шкірою, контролювалося. Ним нехтували, гнали якнайдалі, зневажали, та тепер – тепер воно знайшло свій вихід.

Кожен поцілунок обпікав шкіру, простір сповнювався прискореним диханням, який знову і знову заглушили чергові довгі поцілунки. На кожен шар одягу, що зникав з них – тіло натомість вкривали нові й нові дотики, нові цілунки, що змушували їх обох втрачати почуття реальності. Неначе не мало сенсу більше нічого – ні образи, ні минуле, ні пауза, що стільки часу руйнувала.

З будинку вони вийшли вже після обіду. Та попри це прогулянка була досить приємною. Вони тримались за руки, говорили про щось звичне для них обох, та Вівіку все ж дещо турбувало.
– То…ми тепер разом? – спитала вона, доки вони чекали на свої вафлі, спинившись біля фургончика.
– Мені не подобається твоя непевність.
– Ну, вибач, з тобою чорт ногу зломить! Сьогодні ти мене хочеш – завтра знову залупишся і дутимеш губи.
– Так, ми разом, – наблизився він. –  Тільки не порівнюй наші стосунки із випічкою, будь ласка.
Вівіка пирхнула.
– На двадцяту річницю – подарую тобі метровий багет.
Тайлер реготнув, поцілувавши її у чоло.
– Ти така оптимістична, аж дивно.
–  Я тебе зараз вдарю.
Тай пирхнув, легко чмокнувши її в губи:
– Дай-но вгадаю, багет буде черствим, як камінь, щоб можна було вгатити як бейсбольною биткою?
– Ти диви, воно ще й розумне!
Він реготнув, обійнявши дівчину.

– Ти все ще сумніваєшся? – спитав він, підхопивши її руку і легенько торкнувся губами зап’ястка.
– На це піде час, Таю, – відвівши погляд, мовила вона. – Все дуже свіже в пам’яті, я поки ні в чому не певна і не хочу, повертатись туди, знаючи, що ми можемо посваритись в дорозі і не розмовляти наступний рік.
– Ну, не аж так. Та я розумію. Ти…маєш право так почуватись.
Вів наблизила його обличчя до себе, цілуючи в щоку.
– А це за що?
– За те, що намагаєшся зрозуміти, а не одразу дмеш губи.
Тай пирхнув, хитаючи головою.

⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘

Анотація до книги "Talis est Obsessio"

Talis est Obsessio (Така вже Одержимість)
Ніхто не застрахований від кохання. Ні демони, ні янголи, ні смертні. Хай якими прихильниками "нижчого" клеймують перших, якими прагненнями до "високого" виховують других, чи якими грішними вважають третіх. Ніхто не застрахований від пристрасті чи бажання. Та все ж, у вирі почуттів та пошуку сенсів варто визначити: це все ж любов, чи одержимість?

☝️

Клікніть на троп-картку, щоб побачити тизер до книги!

Запрошую також до своїх соціальних мереж ☀️✨
(піктограми клікабельні)

Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️