мене сьогодні трохи провокаційне питання до авторів.

А наші герої точно вигадані? ?

Ми придумуємо їм імена, міняємо вік, професії, міста. Одній героїні даємо довге волосся, хоча самі носимо каре. Іншій — ідеальну фігуру, бо автору хоча б у книжці можна все. ?

А потім починається найцікавіше.

Героїня п’є каву саме так, як ти.

Злиться на ті самі речі.

Не терпить брехні.

Мовчить, коли їй боляче.

А коли її остаточно дістають — видає фразу, яку ти сама сто разів прокручувала в голові.

І сидиш така перед текстом:

— Так, жіночко… А ти взагалі хто? Персонаж чи я під прикриттям?

З чоловічими героями ще цікавіше. ?

Тут можна зібрати ідеального Франкенштейна: одному віддати чиюсь зовнішність, іншому — характер, третьому — голос, четвертому — одну дуже конкретну звичку…

А потім додати те, чого так не вистачало всім попереднім, — нормальну психіку. ?

Але жарти жартами, а я дедалі частіше думаю, що ми справді залишаємо в героях частинки себе.

Не обов’язково біографію.

Швидше — емоції.

Наші страхи. Бажання. Образи. Слабкості. Мрії. Наші «ніколи більше» і наші «а якби тоді…».

Можливо, саме тому деякі сцени пишуться легко, а над іншими сидиш і раптом розумієш, що вони зачепили тебе значно сильніше, ніж мали б.

Бо ти вже не просто вигадуєш.

Ти щось проживаєш.

А іноді — переписуєш.

Даєш своїй героїні можливість сказати те, що сама колись промовчала. Піти звідти, де сама залишилася. Не пробачити того, що сама пробачила. Або навпаки — дозволити собі через неї бути слабкою, закоханою, безрозсудною і не контролювати все на світі.

І ось тут у мене питання.

Ми створюємо героїв чи ховаємо себе в них?

Автори, зізнавайтеся: скільки вас у ваших персонажах?

Зовнішність? Характер? Звички? Життєві історії?

А може, хтось із ваших героїв узагалі списаний із реальної людини, яка про це навіть не здогадується? ?

І питання читачам:

Ви коли-небудь читали книгу й думали: «Ооо… авторе, тут ти вже не героя описуєш. Тут ти себе видав із головою»? ?

Зізнавайтеся в коментарях.
Імена реальних прототипів можна не називати.

Ми ж культурні люди. Нам достатньо натяків. ?