Давайте познайомимося з Мікареном. Так-так, це той самий божевільний алхімік, поруч з лабораторією якого в адептів несподівано вмикається інстинкт самозбереження. — Здоров, Мікарене, — я ж зайшов до лабораторії,

Алгоритми платформи повели себе трохи як Рая в важкі часи)) Тож місцева сивілла вирішила, що мій психопас потьмянів і я була, відправлена в ізолятор на певний час, допоки мій психопаспорт не посвітлішає до блідо-бірюзового))) Не

чоловіка, йому стає непереливки) Ксана Біла “Між нами – прірва” Твір прочитаний у рамках ініціативи Діез Алго. Починається оповідь у майже притчевому стилі – жінка, яка чекає, і чоловік, що зникає і з’являється

Любі друзі! Дорогі автори, а як у вас відбувається? Чи можна писати в одному жанрі й не нудьгувати, чи рано чи пізно кожного автора тягне «наліво»? Зізнаюся вам чесно: я написала вже кілька книжок у жанрі іронічного

— Тебе перемістити в кімнату? — запитав він уголос. Я заперечно хитнула головою: — До наречених. Скай підійшов впритул, дістаючи з кишені прозору сферу порталу, але не поспішав її активувати. — Але спершу…