і в першу чергу до читачів. Як ви ставитесь до виносок в тексті? Ігноруєте чи вони потрібні?
Раніше було зручно отримати внизу сторінки пояснення незрозумілого слова чи явища. Альтернативою було лізти в "Словник іншомовних слів" або в кінець книги. А це незручно і вимагає відриватися від захоплюючих подій.
Зараз ситуація інша - є дядько гугл, який знає все) А ще, конкретно у випадку Букнет - важко вгадати, де буде той кінець сторінки, щоб правильно розташувати виноску.
То яка ваша думка?
От в мене ще виникла думка: зробити окремою книгою словник і незнайомі слова робити посиланням на нього.
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКраще в кінці сторінки,щоб не загубити зміст сюжету ,діалогу чи опису чогось.
А мені і так, і так добре. Як вирішить автор. А я призвичаюся. Аби воно було того варте.
Краще все-таки винести вкінці розділу. Так зручніше.
Добридень!
Мені як читачці зручно, коли в кінці розділу автор пояснює незрозумілі слова, або навіть вислови. Або якщо згадується в тексті якийсь фільм, книга чи герой тощо. Вперше на Букнеті такий прийом я побачила у Ханни Трунової. Вона проставляла цифри у квадратних дужках після таких слів, а в кінці розділу було пояснення. Також у Кайли Броді-Тернер в книгах теж є такі пояснення в кінці розділу — і мені це подобається. Бо це все одно швидше, ніж лізти до Гуглу, та й автор іноді робить якийсь особливий акцент.
Дієз Алго, В паперових книгах наче ж в самому кінці книги було. А тут прикольно й зручно те, що в кінці розділу.
Я не дуже люблю смикання туди-сюди підчас читання, але якщо вже виноска необхідна, то краще внизу сторінки.
І про необхідність виноски. Якщо йдеться про якесь унікальне явище в тексті, наприклад, авторську расу, то це має бути пояснено в тексті, а не виноскою.
Тож, мабуть, вони потрібні тільки в крайніх випадках (на мою думку). До речі, як показує практика, читачі майже ніколи не гуглять, навіть якщо йдеться про назву твору, яка в тексті не пояснена. Ну не зрозумів і не зрозумів.
Дієз Алго, Так, зрозуміла. Тут треба) Я за виноску в кінці розділу.
А краще без. Принаймні в художній літературі. А от наукова праця, чи стаття — необхідно.
Як читачка відповім) Якраз читаю книгу, де були виноски. Особисто мені це не подобається, бо я знала все, що авторка хотіла пояснити, виникло відчуття, що автор вважає читачів дурненькими і їм треба щось додатково пояснити)))
Я вважаю, що якщо читачу щось незрозуміло, він може це загуглити.
Але це лише моя думка.
Проте вважаю доречним робити виноски на вставки з інших мов або важкі вузькоспеціалізовані терміни - це точно має місце. Я буду вдячна, якщо мені пояснять) Хоча хотілося б, щоб цього було мінімум, аби не відволікатися від тексту)
Якщо вже треба - то в кінці глави під зірочкою.
Я їх іноді роблю. В самому кінці розділу - бо інакше ніяк, дійсно не вгадаєш, де сторінка закінчується)
Але дуже рідко. Здебільшого стараюсь не використовувати сильно запарні слова і фрази, було лише пару винятків - наприклад, згадка про лікарню імені Ющенка (куди я, можливо, колись потраплю хх)). Або якось стараюсь пояснити по ходу тексту.
А на крайній випадок - дійсно, гугл є)
Як варіант робити виноски в кінці глави. Люди створіння ліниві)))
Відповім як читач: мені потрібно пояснення, бо якщо я відірвуся на іншу вкладку, то можу і забути що взагалі читала. Тому я люблю в кінці розділу примітку автора, яку попередньо позначено зірочкою)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати