Ось такий був добрий ранок у Рейна.☺️

Вранці я прокинувся від відчуття важкості на грудях. Розплющивши очі, я побачив перед собою гримвара. Він сидів в мене просто на грудях і кліпав своїми сріблястими очима, злегка ворушачи вусами, ніби принюхувався.

— Якої темряви? — пробурмотів я. — Що ти тут робиш?

Нехай я вияснив, що гримвари безпечні, але любові до них я поки що не відчував і відносився доволі насторожено.

Нокс нявкнув і торкнувся лапкою моєї щоки.

— Схоже, ти йому сподобався, — захихотіла Кассія — вона саме зайшла до вітальні. — Каву будеш?

— Знову з перцем? — я приречено зітхнув. Я любив гострі страви, але каву я любив нормальну — з цукром, а не перцем.

— Якщо тобі так сподобалась, можу насипати побільше, — Кассія відверто наді мною знущалася.

— Зроби мені нормальної кави і щось поснідати. І забери від мене цього кота з рогами, — я кивнув на Нокса, який досі сидів в мене на грудях, ніби це було найзручніше місце на світі.

Як вам таке пробудження?☺️

Читати: "Спадкоємці Безодні" 

Запрошую до моїх соцмереж:

✨ТГ-канал про мої книги

✨ТГ-канал з обкладинками й артами

✨Інстаграм

✨Фейсбук

✨ТікТок