Все ближче до фіналу.

Ну, що ж. Мій слеш трилер над яким я працював майже 9 місяців повільно наближається до фіналу. Так це " і Отруйна спокуса". Я почав писати її ще в січні коли був дуже хворим. Тоді я не планував її викладати. Та й коли почав кидати сюди не думав, що буду закінчувати. Але мене почали потроху читати і це викликало певний стимул. Тож всім подяка особливо таким автокам як Аріні Спел, і Чарівній Мрії. Мені чесно дуже хочеться завершити цю книгу. І думаю там ще розділів з 10 точно буде. І мабуть я почну після 24 вересня викладати розділи щодня. Мені реально хочеться довести цю книгу до фіналу. Хоча зараз в мене певні проблеми зі здоров'ям і писати стає все важче і важче. Тож всім хто читає подяка. 

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Julia Shperova
22.09.2026, 02:27:29

Здоров'я вам! ♥️♥️♥️

avatar
Дієз Алго
21.09.2026, 22:25:16

Бажаю сил і натхнення! І здоров'я ♥️♥️♥️

avatar
Крісті Ко
21.09.2026, 21:33:05

❤️❤️❤️

avatar
Світт Лана
21.09.2026, 21:04:10

Вітаю вас з цією подією,ця книга варта того ,що ви її написали.Вона запала мені в душу ,хоч я не фанат трилеру і жахів саме в книгах,але відірватися було просто неможливо.Прикро що ви захворіли,і ваша історія добігає кінця,та ваша муза я певна,дасть вам ще багато гідних книг))

avatar
MargFed
21.09.2026, 19:41:22

Бажаю натхнення вдало закінчити книгу!

Інші блоги
Сьогодні! Новинка"Обіймаючи себе за плечі"
Є книги, які спочатку мають сюжет, героїв і фінал. А є ті, які починаються з відчуття… З думки, що прийшла серед ночі. Зі спогаду, який довго жив усередині. Зі слів, які раптом стають такими важливими, що їх неодмінно хочеться
Більше 200 читачів у Листопадового щастя!
Неймовірні мої, дякую вам за увагу до мого " Листопадового щастя"! Для мене ваші прочитання, надають таку саму радість,як ромашки для Марини. Вдячна кожному з вас!
Комерційний статус і плани на майбутнє
Привіт всім. Я просто не можу не поділитися з вами неймовірною радістю: я нарешті отримала комерційний статус! ✨ Безмежно дякую кожному й кожній, хто читає мої історії, коментує, додає до бібліотек і підтримує зірочками.
Ось так сюрприз! Візуал
Тарас повільно прокашлявся. Його кадик на шиї заходив ходором, а темні очі в напівтемряві спалахнули таким відвертим вогнем, що вода навколо мене, здавалося, нагрілася ще на кілька градусів. Але він не пішов. І навіть не відвернувся. —
⚡ Окуляри✨ челендж
⚡ Челендж від Дієз Алго “оповідання за картинкою” Вітаю, шановне товариство! Ви коли-небудь замислювалися, що окуляри річ досить-таки особиста? Десь може на рівні гребінця, чи навіть зубної щітки. Чому?
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше