Цю книгу я читала в межах марафону "Прочитай мене 2" від Елани Чунту, і цього разу сталося саме те, заради чого мені подобається такий формат: планувала прочитати необхідні розділи, а в результаті дочитала все, що наразі опубліковано.

«Кайдани у спадок» спочатку здалися мені легкою фентезійною історією про королівну, яка втомилася від палацу, правил та надмірної опіки й за першої нагоди тікає назустріч пригодам. Але чим далі читала, тим більше розуміла, що за цією легкістю ховається цікавіша тема — свобода, яку начебто ніхто не забороняє, але якою героїня насправді майже не може скористатися.

Анарієта стала для мене головною причиною читати далі. Вона вперта, самостійна, часом занадто впевнена у власних силах і явно здатна сама створити собі половину проблем))) Але саме через це вона відчувається живою. Особливо сподобалося, що її втечі з палацу — не просто бунт розпещеної королівни. Їй справді цікаві люди, якими одного дня доведеться правити. Вона хоче бачити їхнє життя не з вікна карети й не через чужі звіти, а говорити з ними, губитися, самій шукати дорогу, дізнаватися місцеві історії та навіть робити власні помилки.

Окремо сподобався Ден. Причому не тому, що він одразу здався якимось надзвичайним героєм. Навпаки, спочатку він часто виглядає трохи незграбним поруч з Анарієтою, і саме це робить їхню взаємодію веселою. Поступово, однак, за цією незграбністю відкривається дуже уважна людина. Особливо цікаво спостерігати, як для нього Анарієта повільно перестає бути лише королівною, яку він присягнувся захищати, і стає просто Аною. Ця зміна відбувається без різкого стрибка, через дрібні вчинки й розмови, тому їхня близькість не здалася мені нав'язаною.

Ще одна річ, яка приємно здивувала, — світ. Авторка не зупиняє сюжет, щоб одразу пояснити всі його закони. Магія, Межа, дивні судна, Провидиці, Дракони, сирени, реліквії та відмінності між північчю й півднем з'являються поступово. Частини цього світу я досі не розумію до кінця, але тут це радше викликає цікавість, ніж заважає читанню. Хочеться поступово скласти всю картину самостійно.

При цьому за пригодами залишається ще один, значно тривожніший шар історії. Смерть верховного чаклуна, дивна реакція королівської родини на згадки про минуле, страхи самої Анарієти — питань накопичилося достатньо. Деякі короткі епізоди змушують підозрювати, що за її постійним бажанням вирватися з палацу стоїть більше, ніж просто любов до мандрів.

За настроєм книга для мене вийшла дуже живою. Тут легко переходять від серйозних моментів до кумедних, але гумор не руйнує атмосферу. Особливо добре це працює у взаємодії персонажів: навіть звичайна суперечка про обладунок чи спроба приготувати вечерю може запам'ятатися не менше за небезпечну сцену.

І, мабуть, найкращий показник мого враження — я вже давно могла зупинитися після необхідних для марафону розділів, але не захотіла. На тому місці, де історія обривається зараз, у мене ще надто багато запитань. Хочеться побачити більше самого королівства, розібратися в його минулому, дізнатися, куди заведуть Анарієту її цікавість і впертість, та поспостерігати, чи навчиться Ден нарешті бачити поруч із собою Ану раніше, ніж «свою панну».

Тож для мене це поки не історія, про яку можна сказати «прочитала й склала остаточне враження». Це радше знайомство зі світом і героями, до яких мені  хочеться повернутися, коли з'явиться продовження. І це, мабуть, найкраще, що могла зробити зі мною незавершена книга)) Тому запрошую до прочитання❤️✨

Посилання на книгу: Кайдани у спадок читати книгу онлайн на Букнет
Автор: Драконокрила Ешу