Є фрази персонажів, після яких ти сам раптом розумієш їх трохи краще.

У «Елерії» для мене однією з таких стала ця:

— Не сваріться. Світ і так достатньо тріснутий.

Це одні з перших свідомих слів Айри.

Дівчинки, яка не пам’ятає, хто вона.
Не знає, звідки з’явилася.
Не розуміє багатьох звичайних людських речей.

Але чомусь дуже добре відчуває те, що люди самі часто перестають помічати.

Мабуть, саме в таких маленьких репліках персонаж іноді розповідає про себе більше, ніж у цілому абзаці опису.

А у вас є фраза з книги — своєї чи чужої — після якої персонаж раптом став для вас «живим»?