Друга частина книги завершена. Але історія Ані та Ілана — ні.

Ось і перегорнута остання сторінка другої частини «Життя крізь попіл. Таємниця срібного лісу».

Дякую кожному, хто разом з Ані та Іланом пройшов цей шлях.

Вони залишили позаду підземне місто рідної планети, вступили до Космічної Академії, навчилися керувати кораблями, стали незалежними космічними кур’єрами. Вони шукали свободи й хотіли використовувати свої знання для того, щоб нести людям життя.

Але космос приготував для них зовсім інше випробування.

На невідомій планеті, серед сріблястого лісу, Ані та Ілан знайшли старий корабель «Тор». Спочатку здавалося, що це лише чергова трагедія минулого. Та знайдені записи поступово відкрили страшну правду.

«Тор» не зазнав випадкової аварії.

Його екіпаж знав, що планета жива. Вони відкрили унікальну екосистему, але виступили проти імперської політики знищення біосфер заради ресурсів. Після цього навігацію та двигуни корабля було заблоковано дистанційно.

Тепер Ані та Ілан знають те, чого не повинні були знати - Імперія приховує правду.

А разом із правдою вони отримали дещо ще — докази.

Тепер їхня мета вже не просто повернутися додому чи заробити гроші, щоб виплатити борг за Академію.

Їм потрібно повернутися до Імперії та розповісти правду всьому всесвіту.

Але чи дозволить Імперія двом молодим космічним кур’єрам розповісти те, що може поставити під загрозу всю систему?

Попереду — третя частина.

Історія Ані та Ілана продовжиться.

На них чекають нові польоти, небезпечні відкриття, зустрічі з тими, хто не хоче, щоб правда вийшла назовні, і ще більше таємниць, які приховує величезний всесвіт.

Друга частина закінчилася. Але їхня справжня пригода тільки починається.

Дякую, що читаєте «Життя крізь попіл», залишаєте коментарі, підтримуєте історію своїми сердечками та вирушаєте разом із моїми героями у цей космос. ❤️

До зустрічі у третій частині))

Беру курс — на нову пригоду.