Є гарна новина для всіх, хто подорожував разом зі мною чужими світами, заглядав у темні океани, блукав небезпечними болотами, піднімався в гори й перевіряв, чи випадковий камінь раптом не має очей.

Завершено перший том — «Звірі Чумацького Шляху» циклу «Великий атлас галактичної фауни».

У цьому томі ми зустріли десять абсолютно різних представників галактичної фауни:

Скельного бронехода
Нічного склозуба
Грозового кита
Льодову сирену
Пилового стрибуна
Червоного шестирога
Нереїдського глибокоплава
Дзеркальну кішку
Болотяного коронника
Каменекрила

Кожен із них отримав власний світ, середовище існування, анатомію, поведінку, спосіб полювання чи захисту, шлюбні ритуали, стосунки з потомством і, звичайно, свою частку галактичного абсурду.

Бо яким би серйозним не було дослідження чужої фауни, рано чи пізно хтось усе одно спробує зайти батискафом у рот велетенській тварині, погладити хижака або вирішить, що шестикрилий «камінь» чудово підійде для селфі.

Чорний гумор у Всесвіті, схоже, виник значно раніше за людство. ?

Але за фантастикою, сарказмом і небезпечними експедиціями цей том був передусім про життя — про те, наскільки різними можуть бути його форми та скільки шляхів еволюція здатна знайти для однієї простої мети: вижити, залишити потомство й бажано не стати чиєюсь вечерею до заходу сонця.

Прочитати перший том можна тут:

https://booknet.ua/book/tom-zvr-chumackogo-shlyahu-b458630

І тепер мені дуже цікава ваша думка.

Який із десяти видів першого тому сподобався вам найбільше — і чому?

А ще одне питання трохи складніше:

яких істот ви хотіли б побачити в наступному томі «Великого атласу галактичної фауни»?

Хижаків із чужих океанів?
Літаючих велетнів?
Паразитів розміром із корабель?
Милих створінь, які виявляться зовсім не милими?
Або щось настільки дивне, що навіть ксенобіологи спершу скажуть: «Ні, так не буває»?

Пишіть свої ідеї та улюблених звірів у коментарях. ?

Перший том завершено. Але галактик багато. А еволюція, судячи з усього, навіть не починала поводитися пристойно.