Вітаю!

Запрошую до оновлень!

Донька слідчого...

Донька слідчого...

✨✨✨

Фатальний поцілунок мільярдера 

— Я одягну все, що скажеш, Мартіне, але ходити в цьому все одно не буду! — В її голосі дзвенить така неприхована впертість, що мої щелепи мимоволі стискаються. — Ти можеш обрати та купити все, що тобі подобається, але я це не одягну. Я маю свої вподобання, свій смак. І ніколи не одягну те, що мені не подобається. І те в чому почуватимуся незручно.

Я тихо хмикаю, не зводячи з неї важкого погляду. Усередині вирує справжнє пекло. Мені хочеться просто зафіксувати її руками, змусити підкоритися, показати, хто тут насправді керує ситуацією. Мені ж ніколи й ніхто не перечив у таких дрібницях. Моє самолюбство зачеплене, а чоловіче его вимагає негайної капітуляції цієї зухвало бестії.

Проте я змушую себе дихати рівно. Зламати її зараз — означає отримати покірну, згаслу ляльку, а мені потрібна ця жива, харизматична особистість, що дихає вогнем. Я роблю глибокий вдих, приборкуючи спалах роздратування, і стримано, але з виразними жорсткими нотками запитую:

— Тоді обирай те, що тобі подобається. Тут та зараз.

Емма трохи примружується, оглядаючи мене з ніг до голови, і робить свій впертий вирішальний хід.

— Я хочу зробити свій вибір в іншому місці, — випалює вона, і в цих словах звучить відвертий, прямий виклик мені та моєму самолюбству.

Фатальний поцілунок мільярдера

♥️♥️♥️