Отже, новинка вже на сайті, сподіваюся, вам сподобається моя божевільна фантазія ❤️ (чергова, ага).

Скажу одразу, в чому ця книга експериментальна, крім того, що на днях ви зрозумієте про неї дещо дуже важливе ☺️

Серед тегів ви можете побачити такий: рівноправні партнери. Якщо хто не в курсі, то в слеші це дуже міняє загальну картину стосунків в сторону більш реалістичної) Я ще ніколи такого не писала. Що вийде, дізнаємось разом.

Запрошую вас на платформу, бо наш дуже незвичний потяг відправляється!

— Ти новенький? — незнайомець, притримуючись за меблі, обійшов мене й сів навпроти, обережно обглядаючи вагон.

Кидалося в очі, що такий вид транспорту для нього геть новий. Втім, це було закономірно: востаннє берсерка бачити кілька років тому, коли потягів у Зайрані ще не існувало. Перші залізничні колії почали прокладати лише нещодавно, а цей потяг, наскільки мені відомо, взагалі був одним із перших.

Тож для того, хто пропустив кілька років життя, гуркіт металевої машини на колесах, хитання вагона й дивовижний краєвид за вікном, мабуть, справді мали виглядати справжнім дивом.

— Так. Амін Назір, — представився я, а побачивши, що він дивиться на мідний глек з водою, нахилився й підштовхнув його до співрозмовника. — Ваш особистий охоронець.

Хлопець кивнув, наливаючи собі води. Від мене не укрилося, що руки в нього трусяться не тільки через рух поїзда.

— Амін, — повторив він, погляд ненадовго затримався на моєму обличчі. — Гарні очі.

Я одразу зрозумів, про що він. Блакитні очі в нащих краях рідкість, тим більше такі світлі, ще й при темному волоссі. Мені вже про це казали. І не раз.

Але не хлопці...

З любов'ю ❤ Ваша Мрія Чарівна ❤

Фейсбук ⭐ Інстаграм ⭐ Тредс ⭐ ТікТок