Дві потраплянки зустрілися на двобої, але закінчилось не перемогою...

— Знаєш... ті сукні у твоїй шафі від самого початку не давали мені спокою.

Я застигла, мовчки спостерігаючи за нею.

— Я була на відборі наречених, Аделі, — продовжила Єва, повільно підходячи ближче. — І повір: гвардійці там не носять суконь. Навіть жінки. Вони носять обладунки та форму.

Повітря в грудях на мить застрягло. Серце пропустило удар.

Сукні... Вони висіли в моїй шафі від першого ж дня, відколи Скай перемістив мене в це кляте крило.

Він це спланував. З самого початку.

Він не збирався робити мене гвардійцем. Усі його казки про «допомогу в тіні» були лише димовою завісою. Він готував мене зовсім до іншої ролі.

— Мені здається, Скай вже давно розпланував, яка саме «наречена» влаштує йому найвеселіший відбір, — докинула Єва, примруживши сірі очі.

Я відкрила рот, щоб відрізати, що це божевілля, але не встигла мовити й слова.

Оновлення уже в ваших бібліотеках:

Полонянка короля Повітря