А ось і продовження «Танцюй для мене» ❤️

Буду дуже рада вашим коментарям та відгукам. Запрошую до прочитання!

Константа – це величина, значення якої не змінюється. Принаймні, так каже визначення.

Дуже зручно. Чітко. Майже як ти.

А моя особиста константа останнім часом – це біль десь під ребрами й нудота, що підступає щоразу, коли відбувається щось, що стосується тебе. Незмінна величина.

Ти з’являєшся – мене нудить.

Я чую твоє ім’я – серце починає поводитися так, ніби йому терміново потрібно кудись утекти.

Стається щось, що може змінити між нами все, – і я знову стою, намагаючись не зігнутися від того, як неприємно стискається все всередині.

От і вся математика.

Ти – змінна.

Бо я ніколи не знаю, що ти зробиш наступної миті.

А я, на жаль, – константа.

Зі своїм дурним болем, нудотою і незмінною здатністю хвилюватися через те, через що, по-хорошому, давно мала б перестати хвилюватися.

Як він казав:

Ти занадто маленька, Нінель, аби грати з дорослими людьми. Потрібно мати характер і зубки. А в тебе серед цього переліку лише зубки. У виключних випадках. 

То ти, виходить, дорослий? Мараєш свої руки об непотріб і дрібноту. Хіба це не суперечить твоїм принципам і твердженням?

Чи я змушую тебе ламатися?