Ще трохи візуалів ❤️

⭐️Хочу поділитися з вами новими візуалами до «Темряви на двох» ⭐️

Один із моментів екскурсії, де Еван показує старовинну прикрасу в музеї. На перший погляд це просто красива й дуже давня річ. Але для нього вона має значно більше значення, ніж може здатися на перший погляд…

А ще сьогодні я вже виклала новий розділ! 

І, якщо чесно, останні розділи давалися мені непросто. Не в плані написання — саме емоційно. Адже зараз ми поступово дізнаємося, як Еван дійшов до того, ким став, що привело його до цієї точки і що зрештою змусило зупинитися та переосмислити власне життя.

Його шлях був жорстоким. І, можливо, саме тому потрібен був настільки сильний удар, щоб він нарешті побачив: він іде зовсім не тією дорогою.

Іноді лише опинившись на самому дні, ми нарешті розуміємо, наскільки далеко відійшли від себе справжніх.

Тож продовження історії вже чекає на вас. ❤️
Приємного читання, і буду дуже рада вашим враженням у коментарях. ✨️

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
MargFed
13.09.2026, 23:50:47

✨️❣️✨️

Машер Епін
14.09.2026, 10:00:27

MargFed, ❤️❤️❤️

avatar
Ейларіс Вальєн
13.09.2026, 21:57:51

❤️❤️❤️

Машер Епін
13.09.2026, 22:10:25

Ейларіс Вальєн, ❤️❤️❤️

❤️❤️❤️

Машер Епін
13.09.2026, 22:10:20

Маргарита Хольська, ❤️❤️❤️

avatar
Ліша Сил
13.09.2026, 21:53:57

♡♡♡♡

Машер Епін
13.09.2026, 21:55:34

Ліша Сил, ❤️❤️❤️

Інші блоги
Сьогодні! Новинка"Обіймаючи себе за плечі"
Є книги, які спочатку мають сюжет, героїв і фінал. А є ті, які починаються з відчуття… З думки, що прийшла серед ночі. Зі спогаду, який довго жив усередині. Зі слів, які раптом стають такими важливими, що їх неодмінно хочеться
Більше 200 читачів у Листопадового щастя!
Неймовірні мої, дякую вам за увагу до мого " Листопадового щастя"! Для мене ваші прочитання, надають таку саму радість,як ромашки для Марини. Вдячна кожному з вас!
Комерційний статус і плани на майбутнє
Привіт всім. Я просто не можу не поділитися з вами неймовірною радістю: я нарешті отримала комерційний статус! ✨ Безмежно дякую кожному й кожній, хто читає мої історії, коментує, додає до бібліотек і підтримує зірочками.
Ось так сюрприз! Візуал
Тарас повільно прокашлявся. Його кадик на шиї заходив ходором, а темні очі в напівтемряві спалахнули таким відвертим вогнем, що вода навколо мене, здавалося, нагрілася ще на кілька градусів. Але він не пішов. І навіть не відвернувся. —
⚡ Окуляри✨ челендж
⚡ Челендж від Дієз Алго “оповідання за картинкою” Вітаю, шановне товариство! Ви коли-небудь замислювалися, що окуляри річ досить-таки особиста? Десь може на рівні гребінця, чи навіть зубної щітки. Чому?
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше