Вітаю))

Сьогодні в мене знижка на веселу книгу про сурову відьму і недолугого принца, з котрим точно щось не так.

"Тенета вишневої діви" — 20%

Бабуся колись казала, що зла відьма не бачить берегів, не відчуває спротиву і не думає про проблеми. Вона просто робить. І все життя Глорія вважала, що то був комплімент диво-жінкам, котрі не сідають в куточку поплакати, не ховаються за сурових чоловіків, а самі отримують потрібний результат.

І ось сьогодні виявилося, що все зовсім не так. Бо одна юна і дуже зла відьма сердито зменшила нагрів під котлом до позначки «далі почну заморожувати» і , на ходу слухаючи цікаву розмову, котру транслював дух, пішла на пошуки зеленого парканчика. Топаючи, розганяючи бажаючих щось спитати поглядом і відчуттям, що не вистачає чогось важкого в руках.

Бо цей клятий ворон посмів не розповісти їй про таке!

Спитай хтось, а чому вона вирішила, що мав би, відповісти Глорія б не змогла. Але дуже злій відьмі на те було начхати. Вона йшла витрусити з принца душу і начаклувати йому срачку на три дні.

— Ага! — сказала вона, з’явившись за спиною принца, як невідворотна доля.

Бородань дивився при цьому на неї дуже здивовано. Та він почав так дивитися іще в ту мить, як вона через паркан перескочила, вирішивши не шукати де тут вхід. Мабуть не часто бачив дівчат, котрі здатні те зробити в зимній важкій спідниці до землі.

Корвін обернувся і здивовано на неї подивився.

— Значить на принців нападають і химер демонструють, — процідила вона зло, але на щастя дуже тихо.

— Ов, — сказав принц, а потім зробив те, чого ні одна відьма не стала б очікувати. Схопив дівчину в обійми і всадовив собі на руки. Іще й якоюсь магічною пакістю притис, щоб не смикалась.

Відьма стала іще злішою і спробувала відкусити йому ніс, зовсім забувши про бажання чаклувати.

— Ти звідки… — почав говорити Корвін.

— Заріжу! — прошипіла Глорія, вивернувши руку і втиснувши в район принцової печінки гостру паличку, котру носила з собою, щоб відколупувати налиплий на підошву сніг, при вході в гуртожиток. Бо дуже комендантка за калюжі коло дверей лаялася.

Принц, що то всього лише паличка, навряд зрозумів, але чомусь заусміхався.

— Кого вони там потихеньку розшукують? — спитав у бородатого.

— Точно не навіжену дівку, — розгублено відповів той.

— Сам ти дівка! — виплюнула в його бік Глорія.

— З якимось привидом, — додав бородань.

— Сам ти привид, — в тон господарці озвався пустельний дух, на мить проявивши перед обличчям бородатого переконливі щелепи, в котрих кликів було, як у тої акули.

— Ти… — Глорія сильніше натиснула свою паличку, остаточно вириваючись з магічної пакості. — Я тебе…

— Уб’єш і закопаєш в кучугурі? — з іронією спитав Корвін і додав: — Тут купа свідків.

Глорія озирнулася, впевнилась, що свідки дійсно є, а ниций принц в ту ж мить відібрав паличку.

— Оце так, — сказав з захопленням і ледь встиг сахнутися, бо зла відьма повернулася до плану з відкушеним носом. — Може для початку поговоримо? — стиснув він її сильніше. — І як там моє антиприворотне? Ще не горить? І підслухувати погано.

— Придурок! — обізвала його Глорія.

Ось якось так))

Чи так))

Або ось так, бо щоб утримати відьму точно знадобиться запасна рука))

А можна не тримати, можна запропонувати кудись закинути)) І всі будуть в шоці, окрім відьми, відьма буде в готовності))

Приємного читання))

Ілюстрації, новини, сюрпризи і різне веселеньке бувають тут телеграм тут інстаграм і тут фейсбук