Неочікувана зустріч (+ візуал)

Спадкоємиця крізь час

Ми поверталися до лікарні неспішним кроком. І раптом я впіймала себе на приємному відчутті: ми йшли пліч-о-пліч, я невимушено тримала його під міцний лікоть, і це здавалося настільки гармонійним, наче ми були парою вже не перший рік. На мить у грудях кольнуло зрадливе відчуття провини: хіба маю я право на це солодке хвилювання, коли мої родичі розкидані по реанімаціях? Довелося насилу вгамувати метеликів у животі.

— Привіт, Міро! — раптом пролунав трохи гугнявий голос якраз тоді, коли ми ступили на перші сходинки центрального входу лікарні.

Я здригнулася й озирнулася.

Перед нами стояв Віктор — син Леоніда від першого шлюбу.

Ще пару днів тому сама згадка про нього викликала в мене огиду й мороз по шкірі. Він завжди асоціювався з підлістю свого батька. Проте зараз Віктор виглядав геть інакше. Рудий, ретельно прилизаний, із блідою, вкритою веснянками шкірою та поодинокими юнацькими прищами, доволі худий. Поруч із широкоплечим, ставним і впевненим Давидом він здавався беззахисним підлітком.

У руках Віктор тримав рецептурний бланк та целофановий пакет, у якому гуркотіли порожні скляні ампули.

Дивно, але зараз усередині мене не тьохнуло ані краплі страху чи ворожості. Звичайна зустріч старих знайомих.

— Привіт, Вікторе, — стримано відповіла я. — Ти куди?

На його блідому обличчі з’явилася не звична фальшива гримаса, а цілком відкрита, трохи ніякова посмішка:

— Та ось, Іштван замовив цілу аптеку знеболювальних і мазей. Вирішив збігати виручити.

Давид зупинився поруч зі мною, але не відступив ні на сантиметр. Він сухо, оцінюючи оглянув рудого юнака.

Хлопці стримано потисли один одному руки, назвавши імена:

— Давид.

— Віктор.

У моїй голові миттєво ввімкнувся внутрішній сканер досвідченої нишпорки Зурки. Ми ловили кожен його рух, перевіряючи, чи немає за цією турботою прихованої мети.

 

       

12 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Гарно☺️

Любава Олійник
12.09.2026, 22:12:33

Василенко Сергій, погоджуюсь❤️Дякую

avatar
Христина Вілем
12.09.2026, 16:56:44

Гарний візуали ❤️

Любава Олійник
12.09.2026, 22:12:15

Христина Вілем, Приємно

avatar
Неба Крайчик
12.09.2026, 15:28:09

Гарний візуал ❤️

Любава Олійник
12.09.2026, 22:12:08

Неба Крайчик, Дякую

avatar
Аріда Демоніар
12.09.2026, 15:22:30

❤️❤️❤️☺️☕

Любава Олійник
12.09.2026, 22:12:01

Аріда Демоніар, ❤️❤️❤️

avatar
Соланж Седу
12.09.2026, 14:24:36

❤️❤️❤️

Любава Олійник
12.09.2026, 14:32:48

Соланж Седу, ❤️❤️❤️

❤️❤️❤️

Любава Олійник
12.09.2026, 14:32:36

Морвенна Мун (Morwenna Moon), Дякую

avatar
Ромул Шерідан
12.09.2026, 11:45:42

❤️❤️❤️

Любава Олійник
12.09.2026, 11:57:29

Ромул Шерідан, Дякую, що завітали❤️

avatar
Лана Рей
12.09.2026, 11:39:44

❤️❤️❤️❤️

Любава Олійник
12.09.2026, 11:45:37

Лана Рей, Дякую за підтримку блогу коментарем

avatar
Вікі Дрейк
12.09.2026, 11:28:44

Класний візуал

Любава Олійник
12.09.2026, 11:36:20

Вікі Дрейк, Дякую✨️✨️✨️

avatar
Тетяна Арден
12.09.2026, 11:27:31

Гарний візуал❣️

Любава Олійник
12.09.2026, 11:36:13

Тетяна Арден, Дякую, приємно, що вдалося передати зміст

Гарний фрагмент та чудовий візуал!❤️❤️❤️

Любава Олійник
12.09.2026, 11:04:07

Віталій Козаченко, Дякую, аж сьогодні вдалося додати до розділу.

❤️❤️❤️

Любава Олійник
12.09.2026, 11:03:26

Джул, ❤️❤️❤️

Інші блоги
Хто вирішуватиме?
Вітання найкращим у світі читачам! Вісімнадцять років тому вона відмовила йому, а сьогодні зустріла в офісі. Тепер він — її новий бос. Банально? Так, досить поширено серед любовних романів, але… Це не проста історія,
Антитрендова прем’єра✨
. книга, де ніхто не рятує світ, зате є замок за один долар і мідний чайник. Зазвичай у мережевій літературі все працює за зрозумілою схемою: якщо героїня отримує в спадок або купує старий маєток на околиці Імперії,
Дві новинки про стосунки в сім'ї!
Друзі, запрошую до двох нових романів в жанрі сімейної мелодрами. Якщо вам подобається читати емоційні книги про складнощі у стосунках, подолання труднощів та пошук щастя - обов'язково зазирніть до циз книг! МАР'ЯНА
Новинка: академка Залік із катастроф
Вітаю! Сьогодні починаю виклади навинку: гумористичну академку "Залік із катастроф" Бути дочкою ректора магічної академії — не завжди перевага. Особливо якщо ти вже третій рік навчаєшся там без жодної краплі
Саундтрек до книги.
Представляю саундтрек до книги „Прокляття цирку“ — трек, у якому оживає настрій історії.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше