Вітаю, друзі!

Новий розділ уже на сайті!

За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels

– Ти купила мені парк?
– Орендувала. Суто на сьогодні. До того ж ми тут не самі.
Хлопець всміхнувся, наблизившись. Вівіка всміхнулась йому.
– Це…дуже мило.
– Я взагалі буваю милою.
Тай розреготався:
– Ні, Вів. Не буваєш, того це так і дивує.
Вона скорчила гримасу. Тайлер подався вперед:
– Та я вдячний, це приємно.
Вів всміхнулась, а тоді, щойно Тайлер наблизився, торкнулась кінчиком ріжка його носа і побігла вперед:
– На першому побаченні не цілуватиму! Ще втратиш цікавість до мене!
Тайлер реготнув, витерши ніс від морозива і кинувся вперед, хутко наздоганяючи її.

– Ти знущаєшся?
– Ти ж любиш дивитись на всіх згори і контролювати. Ось тобі обидва фетиші в одному флаконі.
– Ой, хто б казав!
– Тому я й тут, – всміхнулась вона, легенько тицьнувши його ліктем. – Дертися будемо по черзі.
– А…ось до чого довіра, так?
– Так, та якщо ти скинеш мене, я тобі накостиляю, – вона відвела погляд. – Як тільки мене випишуть з лікарні.
Тай розреготався.
– Не так тут високо.
– О, то протестуємо на тобі? – хитро посміхнулась Вівіка.
Він звузив очі, наблизившись.
– Дивись мені…
– Оце настрій! – скрикнула Вів, перебивши Тайлера. – Давай, тигре, – розвертаючи його до стінки, мовила вона. – Порви їх всіх!

– Я просто намагаюсь зрозуміти, що між нами, – продовжила вона. – Мені хочеться розрядити напругу. Часом…нам якось важко, тобі не здається?
Ну, звісно йому здається. Навіть не так – Тай переконаний у цьому. І ця ідея з побаченнями була приємною. Йому подобалось так проводити із Вівікою час, проте…було у цьому щось вимушене. Наче вона робить це, аби щось довести, а не тому, що хоче сама.
Він поглянув на профіль дівчини, на рівний ніс, пухкі, гарно окреслені вишневі губи, заплющені повіки з довгими віями. Кортіло поцілувати Вів, пригорнути до себе, відчути як вона кладе голову йому на плече. Він хотів її так сильно, що стискав щелепи, доки ті не почали боліти. Та все одно не простягнув руку, не зміг торкнутися через купу сумнівів, що знов і знов заповнювали голову.

Тай геть не здивувався, коли за десять хвилин вона повернулась у червоній сукні з цікавим корсетом, що підкреслював тонку талію та пишною спідницею. Це і так дивно, що вона витримала хоча б пів дня у чомусь більш-менш практичному. 
Він всміхнувся, хитнувши головою. Попри дратівливі звички Вівіки ефектно наряджатися кілька разів на добу – Тайлер усвідомлював, що кожен її образ милував його око. На Вів хотілось дивитись, а враховуючи його почуття – відірвати очі від дівчини давалось дедалі складніше з кожним днем.

На колесі огляду, вона ніжно тримала його руку, палець Тая несвідомо ковзнув по її долоні. Хлопець вдихнув прохолодне повітря, плечі несвідомо здригнулись.
– Пледу не прихопила, – зітхнула Вів. – Але…
Вона задерла сукню і дістала з підв’язки на стегні металеву фляжку.
Тай трохи довше, ніж потрібно спостерігав за тією підв’язкою.
– Не часто бачу у тебе такі речі, – мови він і, не втримавшись, провів пальцем по мереживу.
Вівіка опустила пишну спідницю, ховаючи його руку під нею:
– Ну, ти ще місяць повикаблучуйся – і взагалі нічого не побачиш. А в мене такого добра достобіса. 
Тай затримав руку на її стегні, міркуючи про те її “добро”.

А от тут уже візуал знайдете у моєму інстаграмі))

Юристи потисли руки. Тітка дивилась на Вів крижаним поглядом.
– Угоду завершено, – злегка торкнувся її ліктя Джаспер.
– Дай мені хвилинку, – не зводячи очей з тітки, мовила вона.
Юрист кивнув, прощаючись із Джаклін. Та на нього навіть не поглянула.
– Йди звідси, Вів’єн, – здійняла підборіддя вона. – Ти отримала те, чого хотіла.
– Так, отримала. Та не все.
Джаклін кинула на неї розгніваний погляд.
– Чого ти хочеш?

⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘

Анотація до книги "Talis est Obsessio"

Talis est Obsessio (Така вже Одержимість)
Ніхто не застрахований від кохання. Ні демони, ні янголи, ні смертні. Хай якими прихильниками "нижчого" клеймують перших, якими прагненнями до "високого" виховують других, чи якими грішними вважають третіх. Ніхто не застрахований від пристрасті чи бажання. Та все ж, у вирі почуттів та пошуку сенсів варто визначити: це все ж любов, чи одержимість?

☝️

Клікніть на троп-картку, щоб побачити тизер до книги!

Запрошую також до своїх соціальних мереж ☀️✨
(піктограми клікабельні)

Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️