Ранкове оновлення! 11.09 Незручний момент

Доброго ранку, читачі.
Як і щоранку, сьогодні вийшло оновлення до книги "Спадкоємиця крізь час".

Міра опиняється на незапланованому побаченні з Давидом:

Уривок з 45 розділу:

Офіціант поставив перед нами тарілки, долив води, а потім залишив пляшку червоного вина в охолоджувальному відерці.

Спочатку ми говорили про буденні речі, але водночас я непомітно аналізувала Давида.

У ньому дивним чином поєднувалися м’якість і впертість. Він умів поступатися там, де це нічого не коштувало, але ставав твердим, мов камінь, коли йшлося про принципи. Не намагався переграти всіх, не рвався до чужих статків, не носив свою силу як прикрасу.

Мені в ньому подобалося майже все. І саме це було проблемою.

«Хтось надто швидко захоплюється» — озвалася моя сторічна внутрішня совість.

«Це зовсім не так», — швидко заперечила я.

«Особливо якщо згадати потяг».

Я різко видихнула, намагаючись заглушити балакучу прабабусю, але зробила це дуже невчасно — саме тоді, коли Давид підняв келих.

— Тобі не сподобався тост? — на його обличчі промайнула легка хвиля розчарування.

«Блискуче, Міро. Прослухала весь тост і тепер виглядаєш як людина, яка щойно згадала про несплачений кредит».

— Усе гаразд, — я зробила ковток вина й одразу взяла виделку. — Просто відчула печію. Мабуть, це через голод.

Для більшої переконливості я відкусила шматочок хліба. Поки рот був зайнятий, подумки сперечалася із Зуркою, яка, здається, зовсім не помічала, що мій центр уваги сидить навпроти й усміхається.

Лише моя погроза, що я зараз знову поцілую Давида просто посеред ресторану, змусила її на кілька хвилин дати мені спокій.

Після їжі й кількох ковтків вина тіло розслабилося. Навіть плечі, які останні дні жили в постійній напрузі, нарешті опустилися.

— Ти мене боїшся, Міро? — раптом запитав Давид.

— Ні. З чого ти взяв?

— Ти іноді віддаляєшся. Твій погляд стає важким і гострим, ніби ти бачиш перед собою не мене, а якусь проблему, яку треба розв’язати.

— Це означає, що боїшся мене саме ти, — я навмисне примружила очі й стулила губи в загрозливій гримасі, але вже за секунду вибухнула сміхом. — Насправді це моя спеціалізація. Коли я так дивлюся, то, здається, бачу людей наскрізь.

— І що ти бачиш у мені?

Давид трохи подався вперед і заглянув мені прямо в очі. 

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Класно✨️

Любава Олійник
11.09.2026, 20:40:08

Василенко Сергій, дякую✨️

avatar
Ольха Елдер
11.09.2026, 12:06:05

❤️❤️❤️

Любава Олійник
11.09.2026, 15:45:18

Ольха Елдер, ❤️❤️❤️

Гарний візуал! Успіху книзі ✨❤️✨

Показати 4 відповіді

Любава Олійник, ♥️♥️♥️

Який милий візуал ❤️

Показати 2 відповіді

Любава Олійник, Шкода ((

avatar
Стружик Лев
11.09.2026, 09:50:16

Це — романтика❤️❤️

Любава Олійник
11.09.2026, 10:02:53

Стружик Лев, Зовсім трішки ❤️

avatar
Олена Родан
11.09.2026, 09:35:30

Такий романтичний вечір❤️

Любава Олійник
11.09.2026, 09:44:52

Олена Родан, Незапланований, тому вдався героям

avatar
Христина Вілем
11.09.2026, 07:41:43

❤️❤️❤️

Любава Олійник
11.09.2026, 07:42:28

Христина Вілем, дякую за коментар до блогу❤️

Інші блоги
"Русалонька Аніка" — завершена історія❤️
Мої любі читачі, маю для вас новину! Моя «Русалонька Аніка» отримала фінал. Тепер ви можете прочитати всю історію від першої до останньої сторінки й дізнатися, чим завершилася доля Аніки та чи вдалося їй повернутися
Чоловіки його кола не благають?
Ліана різко повертається до дверей, накидаючи плащ на плечі. Гордість і образа зараз ведуть її вперед — геть із мого дому. Але вона кохає мене, я це знаю! Кохає так само сильно, як і я її, з того самого проклятого моменту,
Лети, пташко. Картинки
Вітаю)) В мене назбиралось трішки картинок на "Лети, пташко", хочу поділитись)) Автор і персонаж, порозмовляли)) І да, ті родички дійсно страшні)) Ремілін загубив монетку в декольте Суніві, шукає, а не те, що
Саундтрек до книги.
Представляю саундтрек до книги „Прокляття цирку“ — трек, у якому оживає настрій історії.
Участь у флешмобі! Буду рада підтримці)))
Вітаю всіх! ✨ Побачила у колеги участь у конкурсі за картинкою і вирішила також спробувати свої сили, написавши невелику історію. Посилання на блог нижче: https://booknet.ua/blogs/post/447997 Це містична притча про дівчину з ідеальним
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше