Спільна ностальгія

Після уроків, Кеншьо майже завжди ходив до бібліотеки. Він ніколи не позичав книги, а приходив зі своїми щоб почитати у тиші. Так, Кеншьо любив старі книги. Але ще більше він любив ставати їхнім власником. Їхнім остаточним пунктом призначення. З бібліотечними книжками було інакше. Відкриваючи їх, він одразу бачив дати. Від думки про те, що він має повернути книгу у визначений термін, йому ставало не по собі. Ця думка була як годинник, який цокає із сусідньої кімнати. Це цокання не дає почути навіть власні думки. Тим паче зосередитися на читанні. Бо з кожною прочитаною сторінкою, замість сюжетної лінії, Кеншьо мав на думці одне - скільки тепер лишилося сторінок до кінця. “Тепер лишилося на одну сторінку менше. Якщо читатиму по десять сторінок в день, точно встигну віддати вчасно”, думав він. “Лише десять сторінок, я ж іноді прочитую і триста за день. Як було з “Еденом” Лема. Коли я її читав? Три місяці тому? Так, здається це був серпень. Точно, бо через алергію я не міг вийти з дому. А що я, власне, тільки що прочитав?”. І так було кожного разу.  

- Чотири роки тому, на мій день народження, я отримав від батьків електронну книгу. Новеньку, святково запаковану, із різними режимами світла і памʼяттю, якої вистачило б на вміст щонайменше двох бібліотек.

- І де вона зараз? - запитала Моріка. Вона подавала Кеншьо наступні книжки із валізи.

- Так і лежить запакована десь у моїй кімнаті. 

- Я тебе розумію. У мене так само із старим волкманом батька.

- Волкманом? - Кеншьо припідняв брову. - Ти про плеєр для касет?

- Ага. Зачекай.

Вона підвелась і попрямувала до своєї кімнати. Коли повернулась, у руках її був старий Sony.

- І чому ти слухаєш музику саме на ньому? - Кеншьо із недовірою дивився на старий пристрій. Навушники були подерті, а сам волкмен весь у подряпинах, без покривки до батареєк. Але щось в цій картині викликало в ньому тепло.

- Не знаю, - Моріка потисла плечима. - Я знаю, що вся музика зараз є у легкому доступі на стрімінгових платформах. Та на касетах звук зовсім інший. 

(Зображення згенеровано ШІ)

 

Фрагмент книги "Там, куди відлітають паперові журавлі"

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
✨детективчик на вихідні✨
Друзі, вітаю! Запрошую вас у свій трилер-детектив «Не всі мертві мовчать». Така легенька історія…Ха-ха. Ні. Зовсім не легенька Вона затягує у вир емоцій, розслідувань, дивних збігів, небезпечних таємниць
Опитування читачів: якого чоловіка обрали б Ви?
Сюжет так закрутився, що вже ніяк не уникнути головного питання: хто Ваша улюблена пара? Якого чоловіка Ви оберете? Варіанти: 1. Знайомий із тобою без року тиждень, але вже встиг врятувати від смерті, дізнатися
4 рекомендації
На книгу Випадково в кадрі Дякую за підтримку всім, хто прочитав, залишив відгук і порекомендував *_* а хто ще ні - запрошую до легкої романтичної історії)
Вибуховий вечір у маєтку Келоувея...
Любі читачі! У «Вберегти її» вже вийшло кілька нових розділів, а я давненько не показувала вам нашого Вільяма Келоувея. Тож сьогодні ділюся новими візуалізаціями та невеличким уривком із книги. Здається, Елізабет
15 розділ Заборонений Кадр
Привіт, мої любі! ❤️ Вийшов новий, надзвичайно важкий і емоційний 15-й розділ «Забороненого кадра». Чесно кажучи, поки писала його, сама ледве стримувала сльози разом із Настею... Цей розділ стався на перетині
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше