Трапляються такі моменти, коли ми ну зовсім трошечки варуємося привітати людей, які нам дуже важливі, і опісля здатні закінчити саме ось так:
- Я… - почала я невпевнено. – Я… Я тебе…
Він дивився на мене, очікуючи на продовження, і навіть став водити головою у такт до моїх слів:
- Мене?
- Так. Я тебе… Я тебе… хочу…
- Хочеш мене? – заусміхався він раптом.
Питання на мільйон.
Як вижити?
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОце він, звісно, підловив)
Ну після такого питання вже точно нікуди не втечеш
Сашка, Двері є, вікна є. Най обирає куди
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати