Тіні між рядками

Роман «Між тінню та мовчанням» завершено.

Здається, ще зовсім недавно я написав перші рядки цієї історії, а сьогодні вже поставив крапку.

Майже місяць я жив разом із цими героями. Разом із ними ходив темними коридорами, шукав відповіді, повертався до старих загадок, ламав голову над часовими петлями й намагався зрозуміти, де закінчується реальність і починається те, чого краще було б не помічати.

І ось ця історія завершена.

Чесно кажучи, трохи дивне відчуття. Коли довго живеш усередині вигаданого світу, він у якийсь момент перестає здаватися просто вигаданим. Герої починають жити своїм життям, а потім одного дня ти пишеш останню сцену й розумієш: все. Далі вони вже без тебе.

Тому сьогодні я хочу сказати найважливіше — дякую вам.

Дякую кожному, хто читав.
Дякую кожному, хто залишав коментарі.
Дякую за ваші теорії, припущення, питання, жарти й навіть за ті моменти, коли ви починали підозрювати те, що я дуже сподівався, що ви ще не помітите.

Ви не просто читали роман — ви проживали його разом зі мною.

Особливо цінно було бачити, як ви розбирали історію по деталях: шукали сенс у фотографіях, помічали дивності з часом, сперечалися про Морроу, Кларка, сутність, Маккензі та Уолтера й будували теорії, які іноді були небезпечно близькими до правди.

І, мабуть, саме завдяки вашим коментарям ця історія стала для мене чимось більшим, ніж просто текстом.

Майже місяць роботи — це сотні абзаців, правки, перероблені сцени, нові ідеї, моменти, коли здається, що сюжет уже нікуди не повернеш… і знову повертаєш.

А тепер — фінал.

Сподіваюся, він залишить у вас не лише відповіді, а й певний післясмак. Можливо, кілька запитань. Можливо, бажання повернутися до деяких сцен і перечитати їх уже знаючи те, чого на початку ви ще не знали.

А якщо після останньої сторінки вам здалося, що в історії залишилося щось недомовлене…

Що ж.

Можливо, деякі речі справді краще не знати.

Щиро дякую всім, хто був поруч із «Між тінню та мовчанням».

Ця історія закінчилася.

Але, сподіваюся, не закінчилося наше читання.

До зустрічі в наступній історії.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олексій Цапович
09.09.2026, 15:04:54

Вітаю! Обов'язково візьмуся за прочитання, як тільки закінчу з книгами іншим авторів. Історія зацікавила)

Богдан Жур
09.09.2026, 18:19:09

Олексій Цапович, Вітаю! Дуже дякую за інтерес до історії! Буду радий бачити вас серед читачів. Спокійно завершуйте свої книги, а коли дійдете до моєї — сподіваюся, вона вас не розчарує й затягне з перших сторінок)

Інші блоги
Приємна знижка✨ і новинка
Трішки магії, трішки паніки і я без кави - сьогодні діє приємна знижка. Цикл в якому книги можуть читатися окремо) І звісно, може хтось пропустив новинку? Примара із привілеєм То я вам ще разочок нагадаю - там
Вересень у цифрах, новинка і трошки планів
Ну що, вересень закінчився, я полізла дивитися статистику й традиційно зависла там довше, ніж планувала)) Тому сьогодні без довгих підсумків у стилі «ось усе, що сталося зі мною за місяць». Краще про хороше: що ви читали
Він говорить про неї наче про якусь річ
Моє серце здригнулося і на мить перестало битися, коли бірюзові очі зупинилися прямо на мені і так і завмерли. Зарозумілий вираз на обличчі білявого дракона змінився якоюсь хижою посмішкою. Не знаю, що він сказав би
Його очі. Його руки. Його...
Привіт, мої любі Спокусники! Запрошую до спекотної новинки! “Не такий ти й святий” 18+ Уривок: — Вибачте. — Нічого, — він усміхається кутиком ідеальних губ. — У вас міцна хватка. —
Невеликий анонс
Вітаю! Новий розділ уже зовсім близько… ✨Цього разу будуть моменти, яких ви точно не очікуєте. Здається, «Гострі відчуття» стають гострішими… ❤️
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше