Додано
07.09.26 23:00:55
Коли один крок змінює все...
Дорогі читачі!
Щойно вийшов розділ, у якому напруга сягає межі. Марина стоїть біля важких металевих дверей аеропорту. З одного боку — брат, квиток у нове життя й довгоочікуваний спокій. З іншого — Матвій. Зламаний, знесилений, з очима, повними відчаю та каяття, яке важко ігнорувати.
Чи можна пробачити людину, яка не повірила тобі в найважчий момент, але зараз готова віддати все за один шанс?
? Розділ вже чекає на вас на сторінці книги «У тіні його влади»!
? Мені надзвичайно цікаво дізнатися вашу думку: а як би вчинили ви на місці Марини? Дали б шанс Матвію чи сіли б у літак? Чекаю на ваші коментарі!

Маргарита Норд
223
відслідковують
Інші блоги
Ну що ж - вирішив написати дещо і в жанрі фантастики, колись разом з фентезі, це був мій улюблений жанр. Червоний карлик підіймався над планетою багряно-темним стиглим помаранчем. Час від часу по ньому
– Не знаю, які у тебе причини так ставитися до моєї нареченої, але раджу стримати свій запал. Інакше... – домовляти він не став, але погляд і так був достатньо красномовним. – Ваша високість, – після деякої паузи
Олеся завмерла, а тоді виповзла зі своєї криївки. Нарешті я побачив її зелені джерела, що світилися незнайомим мені вогнем. — Правда? — її голос звучав хрипко, а в очах бриніла надія. Ніби вона дуже хоче в це повірити,
— Вероніко Григорівно, до вас тут гість, — відриває мене від поглинання третього сніданку дзвінок чергового біля воріт. — І кого там принесло? — Хлопець каже, що його звуть Едвард Бернц! Давлюся пластівцями…
Хууух. Нарешті. Як мені було важко розплутувати все те що я заплутала. Та я не все ще розплутала. Мені здається, що я пишу вже не новелу, а роман, хахаха.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Крісті Ко, ))
✨⭐️✨
MargFed, ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати