Вітаю всіх шанувальників глибокої темної естетики та безкомпромісних психологічних трилерів!

Скандинавський нуар, у якого кожне слово просякнуте холодом, а кожна дрібниця — це зашифроване послання, офіційно стартував на Букнеті.

Моя нова книга «ОДНАКОВІ» відчиняє свої двері, і я запрошую вас стати глядачами вистави, від якої перехоплює подих.

Листопадовий Сторхейм звик до затяжних дощів, але до цієї вистави місто виявилося абсолютно не готовим.

Рано-вранці на порожній площі, прямо під тьмяним світлом вуличного ліхтаря, знаходять семирічну Емму. Вона сидить на вологій дерев'яній лавці, закинувши голову трохи назад і заплющивши очі, ніби вдивляючись у глуху нічну темряву.

На ній — сліпучо-біла балетна пачка, яка дивно блищить під дощовими краплями, та ніжно-рожеві пуанти, ідеально схрещені у щиколотках.

Її руки складені у витонченій балетній позиції. Тіло дитини здається абсолютно невагомим на тлі масивного кам'яного фасаду та похмурої готичної вежі міської ратуші, яка височіє у тумані на задньому плані.

Вона виглядає так, ніби щойно закінчила головну партію у своєму житті і просто заснула під звуки зливи… але її серце більше не б'ється.

Навколо — жодного сліду боротьби чи бруду. Хтось перетворив жорстокий злочин на стерильну, бездоганно прораховану театральну постановку. 

А тепер давайте поспілкуємося!

Як вам атмосфера на фото та сам замисел історії?

Заходьте ділитися першими враженнями, додавайте «ОДНАКОВІ» до своєї бібліотеки та тисніть вподобайку — це допоможе книзі впевнено стартувати й розігнати туман Сторгейму!