Вітаю, мої любчики! ❤️

Так, це таки сталося! Наші кицюньки одружилися ❤️ Алe... без несподіванок не обійшлося. Ада до останнього про це навіть не здогадувалася)))

— Максиме... — ніяково починає Ада, дивлячись на букет у своїх руках. — А чому ти забирав букет нареченої?

​О так... Бачу, мала ніяк не може скласти пазл у своїй світленькій голівці. Адже з квіткової лавки я забрав не просто якийсь букет, а саме той букетик, який наречена тягає в руках цілий день.

​— А чому б мені його не забрати? — забавляюся її реакцією, ледь стримуючи усмішку. — Я ж не можу допустити, щоб наречена без квітів залишилася.

​— Максе! — кицюня розвертається до мене корпусом і гнівно зиркає. — Такі букети або наречений, або свідок забирає! Якщо ти... Тільки спробуй облизувати якусь дівку! Обіцяю... патли вирву і їй, і тобі. Навіть якщо твій їжачок пінцетом вискубувати доведеться!

Хочеться розреготатися на весь салон, але стримуюся. Вона така кумедна, коли ревнує — з цими насупленими брівками та смішною складкою на лобі.

А їхні обручки… Незвичні...з ключиком, який хтось загубив)))

— Я і не думав їхати через усе місто по ключик. Ми і так запізнювалися до Тимура з Ритою.
Моя киця присідає і таки пригає на мене, намагаючись повалити. Але я лише підхоплюю її за сідниці і міцно притискаю до себе, втримуючи вагу.
​— Ах ти ж...
Ада починає розлючено колошматити мене кулаками по плечах, і саме в цю мить із гортанним «Мяу!» до спальні влітає чорне бісеня. Кіт сходу кидається на мене, впивається кігтями в стегно лівої ноги й починає кусатися.
Йошкін кіт...
Йоханий бабай з пекла прилетів! Не догриз, зараза, вирішив реванш узяти!
Ада перестає мене лупити і обійнявши за шию, починає реготати, заховавши обличчя на моєму плечі. Я ж намагаюся струсити цього ненажеру і при цьому не впустити дружину.

Якби не один пухнастий, шлюбна ніч могла б закінчитися скандалом. А так… ❤️

ЧИТАТИ ТУТ

А більше всіляких цікавинок у Телеграм ❤️