Любі мої читачі ❤️

Я давно хотіла сказати вам одну дуже важливу річ — дякую. Дякую за кожен коментар під книгою, за кожну реакцію на новий розділ, за повідомлення в соцмережах, за ваші емоції, переживання, здогадки, обурення, сміх і підтримку. Я все це бачу. Я все це читаю. І для мене це справді дуже цінно.

Я завжди чекаю на вашу реакцію після нового розділу. Мені цікаво, що ви відчули, кого підтримуєте, на кого сердитеся, що думаєте про вчинки героїв і чого очікуєте далі. Саме завдяки вашим коментарям я відчуваю, що історія живе не лише в моїй голові — вона вже стала трішечки і вашою.

І я прекрасно розумію, що, залишаючи мені коментар, ви чекаєте відповіді. І повірте, мені дуже хочеться відповісти кожному. Не просто поставити сердечко чи написати два слова, а нормально поговорити з вами, посміятися разом, обговорити героя чи якийсь момент із розділу.

Тому хочу щиро попросити вибачення, якщо іноді я відповідаю коротко, із запізненням або взагалі не встигаю відповісти. Це точно не тому, що ваш коментар залишився непоміченим чи мені байдуже. Просто фізично не завжди вистачає часу на все: написання нових розділів, роботу над книгами, соцмережі та звичайне життя.

Але, будь ласка, не переставайте писати мені. ❤️ Ваші коментарі я читаю з величезним задоволенням і дуже на них чекаю. Іноді одна ваша фраза може подарувати мені настрій на цілий день, а іноді — навіть дати сили швидше сісти за наступний розділ.

Дякую, що читаєте. Дякую, що переживаєте за моїх героїв. Дякую, що сварите їх, захищаєте, закохуєтесь у них і сперечаєтесь між собою. І найбільше — дякую, що залишаєтесь поруч.

Я вас бачу. Я вас читаю. І я дуже-дуже ціную кожного з вас. ❤️

Ваша Ірина Муза ?