Перші дві глави «Не всі мертві мовчать» уже живуть своїм життям.

У першій Леон мчить трасою так, ніби смерть — це просто ще один суперник.

А через сімдесят дві години прокидається у морзі.

У другій паталогоанатом Марта розуміє, що він не просто дивом вижив. Хтось дуже хотів, щоб його визнали мертвим.

20 трупів. Він 21 ший, і він прокинувся.

Скільки з попередніх жертв ще дихали, коли над ними вже заносили скальпель?

Мені самій від цієї думки моторошно.