Я тут все пишу "Крижані серця" на "Дуже дивні справи" (не те щоб сподіваючись щось там виграти, але сподіваючись хоча б вкластися в терміни) , тож зовсім забув про те, що хтось навіть читає мою "Рись" ;) Вибачаючь та  сподіваюсь, більше таких довгих перерв не буде. Тримайте сьомий розділ, де ГГ продовжує цинічно казати людям в обличчя те, що думає, і цього разу навіть нікого не вбиває. 

Традиційно цитата.
 "Вранці я зрозумів те, що не второпав вчора ввечері – село це не було набухлою брунькою, що ось-ось мала б зробитися квіткою. Це був незграбний монстр, якому крім його рідних кінцівок грубо пришили ще декілька, жорстоко відрубаних і трохи згнилих. Коли за рік чи два населення зростає в п’ять разів, а прийдешні намагаються компактно селитися, зводячи собі окремі вулиці чи навіть слободи за назвами своїх старих зруйнованих поселень – порядку стає все менше, а проблем все більше."