Вітання, спільното.
Щойно піймала себе на одній невтішній думці... Та перш ніж її викласти, цікаво запитати і вас.
А чи є у вас книги, які ви відверто ненавидите?
Ні ну багато авторів можуть тимчасово ненавидіти свої роботи після надцяти вичиток, редактури та коректури. Бо ж на самвидаві ти сам собі і письменник, і редактор і коректор і рекламний агент і піар менеджер і... і... і так далі, але я не про цей тимчасовий порив антипатії до свого дітища, поки ти його вилизуєш, як кіт свої... лапи й хутро))
Я вперше себе піймала в думці, що я тупо ненавиджу свого первістка, як би це дивно не звучало.
В ту книгу я вклала чи не найбільше часу, сил і терпіння. Чому так? Я починала писати саме через цікавість, а на що я взагалі здатна в ролі письменника? І якою ж була моя помилка почати писати російською, бо я більше половини свого життя спілкувалася усно і письмово тією мовою. Та і коли вперше відкрила "документ" я навіть не підозрювала, що буду бігати з тим "Колобком", як курка з яйцем усіми дєбрями інтернету з болючим питанням "Ну і куди мені це диво кулінарії приткнути?". Як і героя я обрала теж не дуже, як виявилося, цікавого читачам. Перекладала я ту горе книгу теж вручну, без сторонніх програм. Клала клятий телефон з текстом перед очіма і заново набирала текст на ноуті, паралельно згадуючи і заново вчилася писати українською. Ну так, я не шукаю легких шляхів))
Чому не переганяла текст через перекладачі? А я топила і переживала за справжність тексту, бо, як не крути, а штучний переклад в ті часи відчувався дуже добре, аж очі муляло.
Чому таки зненавиділа(можливо спитаєте)? Не дивлячись, що його крали не один раз і виставляли на піратських платформах з можливістю скачування (то було дуже давно, якщо що)), його, бляха, не читають! Він нікому не цікавий, хоч я і тулила його ну віздє по соцмережах. Я розумію, що після двох перепублікацій очікувати прочитань марно, але ж не настільки))) Воно навіть сраної тисячі не набрало! Вірші і ті наздоганяють його цифрами, а та гливка хлібина вже сантиметровою пліснявою покрилася, були б ще електронні павуки, вже б давно павутинням покрився, їй-богу)))
Фух, щось я трохи рефлекснула)))
Але ж таки цікаво стало, чи бува і в інших авторів таке?))
12 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНе те щоб ненавиджу, але є одне оповідання, наче й не погане, але я особисто ловлю з нього "лютий кріндж"
Тому якщо про інші книги я розповідаю з гордістю, то цю я не згадую часто)))
Анастасія Газе, Сам прикол в тому, що я жодної книги не вважаю невдалою. Я пишаюся кожною з них. Вони в мене всі унікальні(принаймні для мене)). Мені навіть пофігу було, що я писала з помилками, як і досі пофігу на свою письменницьку недосконалість, про яку мені не раз тикали. Ну не всім дано так майстерно оперувати літературними фішками. Ну не дуже вже слощавий в мене стиль))) Ну то таке. Навіть того самого свого первістка я досі вважаю по-своєму унікальним. Він, в силу того мого розуму, теж написаний добре. Я навіть через ШІ не переганяла, щоб той ну прям всі помилки виправив. Але от якось, наче відчуваю його цю відштовхувальність)) Але д і були ті, що так само були від нього в захваті(чи то від мене, бо ж типу я автор)))
Яка страшна назва блогу, аж злякався. Але кінець все розставив на місця, там вже є оптимізм.
Ви впораєтесь і зробите наступні ще краще. Бо з першими так часто буває)
Анатолій Луженецький, Та ну так. Іноді починаєш злитися чи то сам на себе, чи то... хто зна на що. Та як показує практика, краще вже вилити свою думку, чим залишити при собі того черв'яка, який потім почне по-троху їсти, аж поки у внутрішнього руйнівника руки не засвербоядь щось вчудити більш масштабніше))
Таких емоцій не викликають мої книги. Є одна, яка не дуже подобається, але якщо її переписати то буде норм. ))
Крісті Ко, Ніколи нічого не переписувала. Підкоригувати — так, а щось лопатити кардинально, ні, не беруся. Будь-яка робота, в якому б вигляді не була, забрала купу часу і сил. А там "хощяїн — барин")) Дякую за коментар ☺️❣️⭐
Я на Букнеті нещодавно і поки що нормально ставлюся до своїх книг — тим паче, вони з гумором, принаймні я так думаю. А от щодо вашої ненависті до книги... мабуть, ви просто перегоріли. Це ж перша книга, та ще й переклад! Ви вклали в неї стільки праці й часу, настільки перевантажили себе емоційно, що тепер вона стала вам ненависною. Можливо, мине час, і ви знову нормально до неї ставитиметеся. Просто це такий період у житті, я думаю.
Наталя Дотепчук, Ну так, напевно ви праві. Дякую за підтримку ☺️❤️
В мене є наразі одна "покинута дитина", яку мені вже просто не цікаво дописувати, хоча я розумію, що як перший об'ємний твір її варто дописати хоча б заради науки, а те, що не читають мене навіть не дивує, не так воно працює насправді, я бачу в цьому лише чистий фарт, а там хто знає....
Зоряна Лісова, В мене з віршів, які писала багато років тому, і також російською, зберігся єдиний, і то через те, що пам'ятаю його на пам'ять. Спробувала перекласти і зрозуміла, що той вкладений раніше сенс вислизає. Вирішила його лишити і опублікувати в оригіналі, законодавство дозволяє, а тим паче якщо один, то то не зловживання, як на мене)) А вам раджу нічого не видаляти☺️
Ні, такого, на щастя, не було)
Лана Жулінська, Класно вам)))
Я люблю всі свої книги!
Оксана Павелко, Так!
Я не буду писати книгу, яку ненавиджу))
В процесі мої герої настільки оживають, що лише здатна їх любити ❤️
Джул, О, я його любила, лілеяла, пишалася ним, хоч там і помилок і досі купа. А за три роки він мені відверто очі муляє. Але не видаляю, принаймні вже)))
Тримайтеся. Зараз колобок антигерой. Напишу вам в особисті чому. Я чесно люблю всі свої книги. Ну майже всі. Я їх навіть люблю перечитувати і такий " Невже це написав я". Ну так . Похвалю себе бо хто ж як не я?
Але є в мене одна книга яка не приший кобилі хвіст. Я з нею дуже намучився. Напхав туди інтиму одразу ж отримав зауваження що герої в мене як ті кролі. В процесі вона набрала аж 400 прочитань. А потім ще й виявилося що вона взагалі нікому не цікава.
Марко Левчук, Я вас добре розумію. В мене не одна книга не дуже користується попитом. Але от до еротики, яка є власне другою частиною дилогії, йдуть чи не найбільше читати, хоч і пропускають першу частину))
А от щодо антигероя, чесно, ви мене аж здивувала. Навіть не знала про це. Буде цікаво дізнатися, чому. Дякую за підтримку.
Мабуть ще не доросла до того, щоб ненавидіти, бо вона в мене перша і єдина поки що, але не сумніваюся, що в мене з часом може виникнути бажання її переписати, що цілком нормально. Мені здається, що кожному тут хотілося переписати свою власну книгу. Час розставить все по місцях.
Вілена Озерська, Щодо переписування — жодного разу не випадало такого бажання до будь-якої з книг, яка б вона не була — вдала/невдала. Всі добре розуміють, чим старіша книга, тим менше до неї з часом уваги. Ну в мене поки що так. Звісно що і моя персона зараз мало привертає до себе уваги через мою (не)активність, можливо і ще через певні обставини, які я лишу при собі. Хто зна. Поки я в стадії відновлення, поки і не парюся через свою нечітаємість. А там час покаже)) Дякую за коментар ☺️❤️
я люблю свої книги, бо вони мої дітки)
не завжди ідеальні, але ж так не буває, правда?)
всі мають свої недоліки.
так, скептично ставлюся до первістків, бо і писала російською, і набагато слабше, ніж зараз.
АЛЕ коли це було?)) звісно, що 15 рочків тому я писала інакше, який сенс порівнювати з собою сьогодні? Тому ні, не ненавиджу) Можу сміятися, дивуватися, порівнювати, але всі люблю, більше чи менше. Бо всі - мої ,рідні)
Марія Залевська, В мене є і інші книги, які не дуже читають. Не без того, я це добре розумію. Не всі жанри на платформі популярні. Але я всі свої книги люблю, раніше з задоволенням перечитувала з відчуттям неймовірності, що то писалося мною.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати